С. Захарин: профобразование переживает не лучшие времена

Усиление роли и значимости звена профобразования отдельного элемента национальной образовательной системы

С. Захарин: профобразование переживает не лучшие времена

Автор: Сергей Захарин, доктор экономических наук, профессор, глава ОО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», руководитель патронатной службы министра образования и науки Украины.

На засіданні колегії Міністерства освіти і науки було презентовано проект Стратегії професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року. На мій погляд, цей документ заслуговує на те, аби його ретельно проаналізувати.

Документ розроблявся робочою групою, до складу якої увійшли працівники МОН, керівники закладів професійної освіти, наукових установ, представники організацій роботодавців та громадських організацій.

Не секрет, що нині система професійно-технічної освіти «переживає» не кращі часи. Переважна більшість випускників шкіл бажають продовжувати навчання у закладах вищої освіти. А от продовжувати навчання у закладі професійної освіти, на жаль, все ще не вважається престижним.

З іншого боку, очікування роботодавців щодо кваліфікації випускників не збігаються з реальністю. Часто-густо заклади професійно-технічної освіти не мають належного навчального обладнання, а виробнича практика проводиться або формально, або фрагментарно.

У 2020 році жодна міська рада не спрямувала кошти із залишків освітньої субвенції на зміцнення матеріально-технічної бази та розвиток інфраструктури закладів професійної (професійно-технічної) освіти, тоді як обласні ради витратили на вказані цілі 44 млн грн.

Частка видатків на систему професійної (професійно-технічної) освіти у консолідованому бюджеті на освіту у 2020 році становить 4,55% (у 2016 р. – 4,78%). Це вчергове підтверджує той факт, що фінансування професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється на найнижчому рівні, покриває  

Система професійно-технічної освіти майже не отримує інвестицій. Випадки фінансової підтримки закладів освіти з боку бізнесу є поодинокими.

Вказані проблеми доповнюються нераціональним нормативним регулюванням. Досі існують протиріччя у нормативно-правових актах щодо розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади.

Проект Стратегії професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року, який було презентовано на засіданні колегії Міністерства, спрямований на вирішення зазначених проблем, а також – на посилення ролі та значущості ланки професійної освіти як окремого елемента національної освітньої системи.

У проекті Стратегії задекларовано наступні цілі:

  • Створення ефективної системи управління та фінансування. Доцільне ухвалення Закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», у якому мають бути встановлені, зокрема, раціональні інструменти управління закладами професійної освіти та механізми стимулювання їхнього розвитку. Необхідно створити сучасну систему управління освітою (EMIS), яка допоможе зібрати всі дані системи професійної (професійно-технічної) освіти на одному ресурсі. Будуть використовуватися новітні підходи до розвитку автономії закладів.
  • Забезпечення відповідності змісту і якості професійної (професійно-технічної) освіти потребам ринку праці. Слід оновити та розробити стандарти професійної (професійно-технічної) освіти на компетентнісній основі, а також продовжити розвивати мережу навчально-практичних центрів (навчальні осередки з новим обладнанням та технікою, де учні зможуть опанувати практичні навички, а дорослі – пройти підвищення кваліфікації або перенавчання. Окрім того, підвищення зарплати викладачам та майстрам, покращення їх соціальних гарантій, сприяння підвищенню кваліфікації – ці заходи мають призвести до збереження та зміцнення кадрового потенціалу професійної (професійно-технічної) освіти.
  • Розвиток державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. Йдеться про максимальне залучення бізнесу до співпраці із профтехами. Можливі форми: розвиток дуальної форми освіти, залучення роботодавців до створення освітніх програм та підтримки закладів. Крім цього, передбачено встановити податкові пільги й економічні стимули для бізнесу, який інвестує у розвиток закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що сприятиме підвищенню їх мотивацію співпрацювати з профтехзакладами.
  • Популяризація професійної (професійно-технічної) освіти. Слід допомогти закладам побудувати сильний імідж та репутацію. Перспективним видається створення центрів кар’єри у закладах, підвищення рівня інформаційних матеріалів та ресурсів. Також важливим завданням є популяризація робітничих професій з урахуванням гендерного аспекту та проведення конкурсів фахової майстерності, у тому числі і World Skills.

Вже зараз можна сказати, що реалізація Стратегії не буде легкою. Належне виконання Стратегії можливо лише на основі поєднання зусиль усіх стейкхолдерів. Йдеться не лише про традиційні форми державно-приватного партнерства, хоча вони вкрай важливі. Конче необхідна консолідація зусиль владних інституцій, у першу чергу на рівні органів місцевої влади (обласні адміністрації, органи місцевого самоврядування). Окрім того, важлива підтримка громадських інституцій та міжнародних партнерів.

Зрозуміло, що система професійної (професійно-технічної) освіти повинна задовольняти основні потреби ринку праці. У той же час ця система повинна задовольняти освітні проблеми здобувачів освіти (учнів). Ми ще маємо шанс зробити заклади професійної (професійно-технічної) освіти місцем, де молоді і немолоді громадяни зможуть перетворити свій талант на справжню професію.

На проблеми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти неодноразово звертали увагу Президент України, Прем'єр-міністр України, міністр освіти і науки України. Ухвалено низку важливих рішень, у тому числі – щодо доцільності розробки проекту Стратегії. На цій основі буде розроблено низку інших важливих документів, що спрямовані на підвищення якості освіти.

P. S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
17.02.2021

Популярные блоги
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев