С. Захарин: «прозрачность» и «открытость» в работе НАЗЯВО

Общество заслуживает доступ к информации о результатах работы НАЗЯВО и его влиянии на качество высшего образования

С. Захарин: «прозрачность» и «открытость» в работе НАЗЯВО

Автор: Сергей Захарин, доктор экономических наук, профессор, глава ОО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», руководитель патронатной службы министра образования и науки Украины.

У документах та заявах юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» часто-густо звучать слова «прозорість» та «відкритість». Мабуть, пересічні спостерігачі мають здогадатися, що згаданими чеснотами пронизано усю діяльність агенції та її керівників. Ми вирішили розібратися – чи справді в роботі НАЗЯВО присутні «прозорість» та «відкритість».

Але спочатку давайте з’ясуємо зміст цих понять. Прозорість – це своєчасне надання суспільству повної, об’єктивної та достовірної інформації про результати своєї роботи або про свою діяльність. Відкритість – це готовність результативно та ефективно взаємодіяти з іншими суб’єктами (у тому числі у сфері оприлюднення публічної інформації) заради досягнення спільної мети або виконання спільних завдань.

Якщо ми говоримо про солідну формальну організацію, «прозорість» та «відкритість» на практичному рівні мають реалізовуватися через різні активності: оприлюднення правдивої та повної інформації на офіційному сайті або на офіційній сторінці у мережі; своєчасне надання достовірної звітної (зокрема, статистичної) інформації; своєчасне надання ґрунтовних (а не поверхових) відповідей на інформаційні запити; регулярне проведення прес-конференцій та брифінгів; надання відповідей на запитання представників засобів масової інформації; врахування у роботі різних думок (а не лише тих, які сформульовані грантодавцями або бізнес-партнерами); сумлінне виконання вимог законодавства в частині оприлюднення певних документів та відомостей тощо.

Чи виконує юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» вимоги закону щодо своєчасного та повноцінного оприлюднення певної інформації?

На мій погляд, ні. Давайте розбиратися.

Відповідно до припису пункту 2 статті 18 Закону України «Про вищу освіту», Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти зобов’язане щороку готувати та оприлюднювати доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства.

Але жодної доповіді про якість вищої освіти вказана агенція не підготувала і не оприлюднила.

Відтак, науковці, аналітики, експерти, практичні працівники, здобувачі освіти, державні службовці, народні депутати, громадські активісти та всі небайдужі громадяни змушені брати інформацію про якість вищої освіти в Україні не з офіційного джерела (таким джерелом мала б стати доповідь, підготовлена НАЗЯВО), а в основному з періодичних видань та соціальних мереж.

У вже процитованому пункті законодавець також встановив, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти зобов’язане щороку готувати та оприлюднювати звіт про власну діяльність. Але жодним документом не визначено – яку інформацію слід наводити у цьому звіті, якою має бути процедура його підготовки, яким чином розглянути та затвердити фінальну версію тексту. А відтак – у звіт можна включати будь-які дані, навіть ті, які до результатів діяльності юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» не мають жодного стосунку. Приміром, у Звіт за 2019 рік включено історію про… «Галину Михайлівну з НАЗЯВО».

Хочеться вірити, що звіт НАЗЯВО про власну діяльність за 2020 рік, текст якого нині готується (принаймні, щиро на це сподіваюся), буде побудований на виваженій методологічній базі. Необхідно, аби звітна інформація відображала справді важливі результати і процеси.

У Звіті НАЗЯВО про власну діяльність за 2020 рік, на мій погляд, слід наводити історії не про «Галину Михайлівну» та її веселі пригоди, а відомості, що цікаві суспільству та освітній спільноті: ступінь виконання затверджених планів; результати виконання закріплених повноважень; нормопроєктна робота; результативність, якість та ефективність використання бюджетних коштів; формування та використання спеціального фонду; кредиторська та дебіторська заборгованість, причини її виникнення; сплата податків; стан та ефективність використання трудового потенціалу організації; основні фонди; тендерні процедури; отримані гранти та їхнє виконання; рівень заробітної плати керівників НАЗЯВО та працівників секретаріату; плани та прогнози розвитку організації; відкритість та прозорість; претензійна робота; встановлені службові порушення та причини їхнього скоєння; корупційні прояви; наявність або відсутність родинних зв’язків у членів та працівників організації; заходи, що вживаються для профілактики виявлених правопорушень тощо.

До речі, нині зазначеної інформації неможливо знайти ані у оприлюдненій звітній документації НАЗЯВО, ані на її офіційному сайті, ані на офіційній сторінці агенції у соціальній мережі. Досить дивно, що «агенти змін» та «борці за якість вищої освіти», яких нині розплодилося вельми багато, геть зовсім не відчувають настроїв освітньої спільноти та її справжніх інформаційних потреб.

Особлива форма прояву «прозорості» та «відкритості» - громадський контроль. У сфері вищої освіти процедура громадського контролю описана у окремій статті профільного закону.

У пункті 1 статті 78 Закону України «Про вищу освіту» закріплено, що громадський контроль у сфері вищої освіти є правом суспільства та окремих громадян, працівників у сфері вищої освіти, осіб, які навчаються, органів громадського самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань, громадських організацій отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до інформації на всіх етапах прийняття рішень у сфері вищої освіти і науки, вносити пропозиції та зауваження до них, погоджувати прийняття визначених законом рішень.

У пункті 2 зазначеної статті законодавець встановив, що громадський контроль здійснюється громадськими об’єднаннями та окремими громадянами на принципах відкритості і прозорості.

Чи виконує юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» вимоги статті 78 Закону України «Про вищу освіту»? Ані на сайті НАЗЯВО, ані на сторінці в соціальній мережі про цю роботу не розміщено жодного інформаційного повідомлення.

Пунктом 10 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 761) на Національне агентство покладено обов’язок здійснювати заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Яким чином і наскільки сумлінно виконується цей обов’язок – знову ж таки, на сайті НАЗЯВО жодної інформації немає.

Натомість на офіційному сайті НАЗЯВО можна прочитати, за моєю оцінкою, абсолютно маніпулятивні словосполучення та висловлювання, наявність яких жодним чином не підвищує авторитету агенції (зокрема, про «ліквідацію здобутків в реформуванні вищої освіти», «відмову від європейської інтеграції України», «деякі радянські практики», «новації» часів Дмитра Табачника» тощо). Звісно, так жити простіше: базікати про «радянські практики» - замість того, аби відзвітуватися про ефективність витрачання бюджетних коштів.

Автор цих рядків, стурбувавшись відсутністю «прозорості» та «відкритості» у діяльності НАЗЯВО, у жовтні 2020 року направив до агенції звернення з кількома пропозиціями, а саме: створити при НАЗЯВО Громадську раду, до складу якої включити представників інститутів громадянського суспільства, що опікуються питаннями якості вищої освіти та дотриманням норм академічної доброчесності; створити при НАЗЯВО Науково-експертну раду, до складу якої включити науковців та експертів, що знаються на згаданих питаннях; створити «гарячу телефонну лінію» НАЗЯВО з метою надання оперативних консультацій науково-педагогічним працівникам з питань якості вищої освіти; запровадити практику громадського та експертного обговорення проєктів документів, що розробляє НАЗЯВО та багато інших.

У листопаді 2020 р. мені надійшла відповідь Голови НАЗЯВО Сергія Квіта (лист № 1105 від 05.11.2020), у якому було зазначено зокрема таке: «Щодо створення при Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти громадської ради, науково експертної ради, зазначимо, що утворення подібних дорадчих органів при Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти чинним законодавством не передбачено» (орфографію та стилістику збережено – С.З.).

Звичайно, закон не містить імперативної вимоги створювати при агенції Громадську раду або інші дорадчі органи. Але це зовсім не означає, що такі органи не можуть бути створені за ініціативою самої агенції або її Голови.

Відмова Голови НАЗЯВО С. Квіта створювати Громадську раду та Науково-експертну раду можна трактувати як небажання враховувати при реалізації повноважень у сфері забезпечення якості вищої освіти думок представників громадськості, незалежних експертів та науковців.

С. Квіт також повідомив: «Щодо створення телефону гарячої лінії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, зазначимо, що гранична чисельність працівників секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти складає 62 одиниці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. № 1029. Зважаючи на коло повноважень Національного агентства та виходячи із затвердженого штатного розпису секретаріату, створення гарячої телефонної лінії наразі не є можливим».

Банальна маніпуляція. Запитання про одне («гаряча лінія»), а відповідь про щось інше (кількість штатних одиниць та коло повноважень). Можливо, це натяк на те, що роботи дуже багато, а штатів дуже мало, і у агенції немає жодної можливості брати собі додаткову (хай навіть вкрай необхідну) роботу. Але ми знаємо, що нині «62 одиниці» із НАЗЯВО виконують роботу, яку раніше виконували 8 співробітників МОНу…

Щоправда, у листі за підписом С. Квіта є і позитивна інформація: «Всі інші пропозиції та рекомендації зазначені у Вашому зверненні будуть прийняті до уваги в процесі обговорення питань щодо вдосконалення діяльності та виконання Національним агентством своїх повноважень».

Ключові слова у цьому тексті: «будуть прийняті до уваги». По-перше, правильно писати: «взяти до уваги». По-друге, слово «будуть» означає майбутній час, тобто майбутнє – можливо, близьке, а можливо, далеке. По-третє, якщо пропозиції просто «взяті до уваги» - вказане геть зовсім означає, що ці пропозиції будуть враховані, опрацьовані та імплементовані в реальну практику.

До речі, з дня надання відповіді минуло вже два з половиною місяці, але про ступінь реалізації «інших пропозицій та рекомендацій», які буцімто «будуть прийняті до уваги», мене не повідомили. Вочевидь, до їхнього розгляду ніхто ніколи не повернеться.

Тому висновок цілком логічний: на мій погляд, у діяльності юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» не досягнуто належного рівня відкритості, прозорості та підзвітності.

Шкода, що я не можу донести ці висновки до керівних органів ЄС та послів європейських держав. Можливо, у іншому випадку керівники НАЗЯВО менше б хизувалися своїми «євроінтеграційними устремліннями» та чеснотами на кшталт «відкритість» та «прозорість». І все-таки щиро переконаний, що українське суспільство заслуговує на доступ до публічної інформації про результати роботи НАЗЯВО та його справжній вплив на якість вищої освіти.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
21.01.2021

Популярные блоги
Н. Глюз: снова старые схемы и двойные стандарты На ЗНО живет страшный вирус, его не берут ни маска, ни антисептик, а выпускной будут гулять без масок
А. Мирошниченко: советы учителям от киноактера Даже примитивная камера увеличивает все эмоции и раскрывает большие и маленькие секреты
И. Ликарчук: ЗНО становится токсичным для образования ЗНО должно быть отделено от школы, для сохранения как ЗНО, так и нормальной школы
Д. Ламза: учитель должен оставлять проблемы вне школы Нужно оставлять негатив за порогом школы, а детям нести и сеять доброе, разумное, вечное
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев