Юрий Латыш: стипендия за рецепт борща

Дополнительные баллы часто начисляют за «достижения», которые никак не касаются обучения

Юрий Латыш: стипендия за рецепт борща

Автор: Юрий Латыш, кандидат исторических наук, доцент Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.

До 2017 року стипендію в Україні отримували студенти-бюджетники, які мали середній бал не нижче четвірки, тобто десь 70–80% від загальної кількості. Проведені соцопитування показували, що для 75% студентів стипендія не покривала навіть половини витрат.

Потім за справу взялися реформатори, найзавзятішим з яких був тодішній заступник міністра фінансів Сергій Марченко. Кількість одержувачів стипендій була скорочена до 40–45%, а до 2020 року мала скоротитися до 15%. Стипендію стали виплачувати, спираючись на рейтинговий бал студента, а її розмір мав суттєво зрости. Студентам нововведення не дуже сподобалися, і вони «почастували» Сергія Марченка тортом прямо під час пресконференції.

Однак самоорганізуватися в боротьбі за свої права студентство, яке досить часто використовується політичними силами, не змогло. А лідери студентського самоврядування досить швидко збагнули, що для них нова система нарахування стипендій ніякої загрози не несе, бо за громадський активізм вони щедро нагороджують самі себе додатковими балами і обходять у рейтингу більш здібних, але менш активних однокурсників.

Станом на 2020 рік уся реформа звелася до скорочення (мовою реформаторів – «оптимізації») видатків на стипендії, які залишилися жебрацькими і переважно не досягають і 2000 гривень. Багато студентів із середнім семестровим балом вище 90 (бали від 90 до 100 відповідають оцінці «відмінно») залишилися без стипендії. У студентських групах іноді виникає конфліктна атмосфера, коли навчання підмінюється боротьбою за бали, а деякі студенти вдаються до їх випрошування та навіть виплакування.

До цього додається несправедливий розподіл додаткових балів, який дозволяє студентам із нижчою успішністю обходити в стипендіальному рейтингу більш сумлінних колег. Одна справа, коли додаткові бали нараховуються за участь у наукових конференціях, програмах академічної мобільності, публікацію статей, перемогу на олімпіадах, тобто за професійні досягнення. Хоча й тут можуть траплятися випадки зловживань – проведення фіктивних «студентських» конференцій, публікація «макулатурних» тез тощо.

Куди більше лихо в тому, що додаткові бали часто нараховуються за «досягнення», які не мають ніякого відношення до навчання чи професійного розвитку студента – за участь у спортивних змаганнях, концертах, фестивалях, організацію чергування у гуртожитках тощо.

Як приклади, наведу ситуації, коли студенти отримували додаткові бали за поширення раз на тиждень у телеграм-каналі гуртожитку кулінарного рецепту або за інформацію у тому ж телеграм-каналі про відомого спортсмена та його здобутки. Якщо можна платити стипендію за рецепт борщу чи голубців, то чому б не виписувати премію викладачам за огляд політичної ситуації чи футбольних матчів у соцмережах?

Нещодавно Міністерство освіти і науки анонсувало зміни щодо збільшення кола стипендіатів. Але за цей час Сергій Марченко з крісла заступника міністра перебрався у крісло міністра фінансів. І поки не зрозуміло, чи вистачить у нього мужності визнати повний крах стипендіальної реформи.

Освіта.ua
30.12.2020

Популярные блоги
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Александр Васильевич
Впервые соглашусь на все 100% с автором этой статьи. Кроме того, замечу, что и оценки знаний, следовательно баллы, порой весьма не объективны. Не мало случаев предвзятого отношения к студентам со стороны преподавателей. Я уже не говорю о взяточничестве, которое, увы, процветает как в школах, в техникумах (колледжах), так и в ВУЗах. Это тема отдельного разговора. Вернусь к основной теме. На мой взгляд не должно быть поощрения при не профильных достижениях не только в процессе учёбы, но и в период поступления. Одно дело, когда спортсмены, даже с очень хорошими результатами, поступают учиться на тренера, школьного учителя физкультуры - пожалуйста. Другое дело, если они имеют льготы на любые специальности. Это не правильно. Это "совок" от которого следует уходить. В СЩА за учёбу платят все. И если отдают предпочтение спортсменам, то не за счёт государственных квот. У нас тоже можно давать преференции абитуриентам-спортсменам, но только на не бюджетные места. Кроме того, не правильно уравнивать абитуриентов после школ с уже получившими знания в колледжах и техникумах. Таким специалистам нужно углубить теоретические знания вузовского уровня, а с профессией они определились. В этом году дошло до маразма. Студентов колледжей (техникумов) заставляют для продолжения учёбы в ВУЗах сдавать ВНО по элементарной математике после прохождения ими курса высшей математики, при этом не выделив ни на подготовку, ни на период сдачи ВНО времени. А времени у выпускников очень мало. Им нужно пройти преддипломную практику, сдать все зачёты и экзамены, написать и защитить дипломный проект, подготовиться к собеседованию по специальности в ВУЗе. Словом, - маразм запредельный.