Е. Панич: нивелирование реформы госслужбы в МОН

Создание директоратов было частью реформы государственной службы, которая началась еще в 2016 году

Е. Панич: нивелирование реформы госслужбы в МОН

Автор: Елена Панич, независимый эксперт по вопросам образования и образовательной политики.

Про державну службу і МОН. Власне, я не знаю, чи вдасться захистити цю реформу, але суспільству варто краще розуміти, про що йдеться.

Створення директоратів було частиною реформи державної служби, що почалася ще у 2016 році. Ідея полягала у тому, що корпус державних службовців повинен бути оновлений за рахунок приходу висококваліфікованих фахівців, зокрема, з бізнесу. Мотивувати їх пропонувалося доволі високими заробітними платами (які фінансувалися переважно з коштів Євросоюзу).

Набір на нові посади фахівців з питань реформ (державних експертів, керівників експертних груп та генеральних директорів директоратів) відбувався за дуже жорсткою конкурсною процедурою, яка включала сім етапів. Це були тести, письмові та ситуаційні завдання, під час яких перевірялися абстрактне і математичне мислення, знання законодавства, аналітичні здібності, стресостійкість. У конкурсі на кожну таку посаду брали участь зазвичай від 40 до 60 осіб. На мій погляд, процедура відбору була доволі прозорою і чесною, хоча, звичайно, ті, хто не змогли пройти такий конкурс, напевне, можуть мати іншу думку. Особисто мені довелося проходити конкурс двічі, тому що при першій спробі я провалила перший же тест (не змогла набрати жодного балу). У результаті другої спроби я не виграла конкурс, а лише була резервним кандидатом і потрапила на посаду тільки тому, що від неї відмовилася переможниця. Це була дівчина молодша за мене майже на 16 років, з профільною освітою, блискучою англійською і дивовижною працездатністю. Напевне, зайве казати, що я не вважаю результати такого конкурсу несправедливими. Принаймні не щодо мене. Загалом до 40% нових посад в МОН було зайнято людьми, які ніколи раніше не працювали в цьому міністерстві.

Для експертів проводилося багато тренінгів, зокрема, з питань формування державних політик, роботи зі стейкхолдерами, підготовки нормативно-правових актів, знання законодавства, бюджетування політик тощо. Це стосувалося не лише МОН, але й інших міністерств, які взяли участь у цій реформі.

Основним завданням експертів мало стати формування політик у різних публічних сферах за профілем відповідного міністерства. При цьому передбачалося, що міністерства будуть поступово відмовлятися від контрольно-адміністративних функцій (наприклад, ліцензування закладів освіти чи акредитації освітніх програм, які мали перейти до окремо створених агенцій чи служб). Мали бути скорочені старі посади державної служби – головних спеціалістів. Проте в силу різних причин цього не відбулося.

Сьогодні в Міністерстві освіти і науки існує 6 директоратів, у яких працює 93 державних експерти разом з керівникам експертних груп та генеральними директорами. Це високопрофесійні і вмотивовані люди з різних міст України. Вони принесли з собою іншу професійну етику і великою мірою змінили обличчя міністерства. Звичайно, вони завжди були націлені на проєвропейські реформи. При цьому залишилася також і система головних спеціалістів, яка була трансформована в систему департаментів та головних управлінь. Близько 80 таких посад існують у профільних головних управліннях, що є частинами директоратів.

Декілька місяців тому т. в. о. міністра освіти і науки підписав наказ про нову штатну структуру МОН (нещодавно погоджений Міністерством фінансів). Нова структура МОН передбачає скорочення кількості директоратів – з шести до чотирьох (у тому числі об’єднання директоратів вищої та професійної освіти, що виглядає дуже дивним, оскільки це традиційно різні напрями роботи). Заплановане скорочення посад державних експертів з 93 до 50, тобто майже на 50%. Водночас кількість посад головних спеціалістів (разом із керівниками підрозділів, де вони працюють) планується збільшити з 80 до 111 посад.

Напевне, справедливості заради слід сказати, що окремі скорочення директоратів проводилися і раніше. Зокрема, навесні цього року було реорганізовано директорат інновацій, у результаті чого значну частину його працівників було приєднано до директорату науки та інновацій. Зараз цей директорат налічує 27 державних експертів. Після нової реорганізації у ньому планують залишити лише 12. Ніколи раніше скорочення нових посад держслужби не було таким масовим.

Замість директорату вищої освіти і освіти дорослих (у якому сьогодні налічується 15 експертів) планується створити одну експертну групу з питань вищої освіти з керівника та чотирьох експертів. Так само директорати професійної та шкільної освіти по суті будуть скорочені до невеликих експертних груп. З нововведень – планується створити окрему експертну групу з фахової передвищої освіти.

Власне, на практиці такі зміни означають одне: повернення до старої структури міністерства. "Чиновників" не стане менше. Але вони знову будуть набиратися і працювати за старими правилами. Це серйозна нівеляція результатів реформи державної служби. Думаю, що це також прояв зневаги до Євросоюзу, який увесь час підтримував цю реформу.

Оригинал

Освіта.ua
20.11.2020

Популярные блоги
Т. Ефимова: как школа убивает мотивацию у детей Почему в школе до сих пор снижают оценки за отступления, неправильную запись и цвет рисунка
Е. Бобкова: участие в олимпиаде не должно быть принудительным Жизнь и здоровье детей и учителей являются высшей ценностью, чем результат олимпиад
И. Ликарчук: олимпиады - традиция совковой системы Ни одним законом или нормативным документом обязательность участия каждой школы в олимпиадах не предусмотрена
О. Украинец: ЗНО по литературе точно не нужное Школьная программа предусматривает чтение текстов и биографий, а не изучение литературы, и это разные вещи
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев