Р. Коваль: образованию нужны защита и гарантии

Автор: Роман Коваль, ИТ специалист.

Ці думки навіяні постом про політичні амбіції Міністра охорони здоров'я України Максима Степанова на тлі збільшення кількості захворювань на Covid.

Отже, кількість заражених зростає і сягає 3 тис. на день. Звідки вони беруться? Зараз я розповім про не зовсім очевидний спосіб зараження.

Уявіть собі ситуацію. Перше вересня, лунає шкільний дзвоник, і діти радісно йдуть на навчання. Як відомо, COVID переважно не проявляє симптомів серед молодих організмів.

І тут починається перше зараження. Спочатку вчителі, які знаходяться в найближчому контакті, потім технічний персонал (прибиральниці, завгоспи, інші). І що в такому випадку відбувається? Чи зобов'язані керівники припинити фізичне перебування в приміщенні? І тут я роблю особливий наголос на ОБОВ'ЯЗКУ, а не праві. Як ви думаєте?

У реальному житті ніхто нічого не зобов'язаний. Бо не існує нормативного акту, який би припиняв фізичне навчання у разі виявлення принаймні одного випадку коронавірусу в закладах освіти.

А чи вважаєте ви це правильним? Бо як на мене, то навіть при виявленні одного випадку у школі чи університеті фізичний доступ повинен бути припинений на 14 днів рішенням санітарно-епідеміологічної станції. Бо не існує іншого способу запобігти поширенню без тотальної ізоляції осіб, які перебувають в одному приміщенні.

Теоретично можна відправити на карантин клас, якщо серед учнів є офіційно інфікований. Але давайте подумаємо, чи цього достатньо? Адже там, де інфікований один, буде інфікований також й інший. І не тільки в класі. Але і в навчальному «крилі» та й навіть по всій школі. Бо діти не ізольовані в приміщенні і мають свободу пересування.

А що робити у разі інфікування вчителя? Відправляти на карантин весь педагогічний колектив?

Закриття навчального закладу має бути обов'язком на підставі нормативного акту, і це є єдине рішення. Але такого акту не існує, центральна влада переклала всю відповідальність на «низи».

А «низи» закривати і не подумають, бо ж тут надто багато зацікавлених гравців. Батьки, яким треба чимось зайняти дітей, місцева влада, яка готується до виборів і буде робити все, щоб заклади освіти продовжували працювати, адже «на носі» вибори.

У підсумку одне джерело інфекції, яке дуже важко встановити, призведе до зараження практично всіх працівників навчального закладу. А все через одне просте рішення або його відсутність.

І тут ви можете мені сказати, що простих рішень не буває, просто закрити доступ не можливо, що треба здобувати знання. А я вам відповім, що на початку карантину (коли кількість заражених була значно меншою) освіта перейшла в онлайн. І якось з цим прожила, і навіть ЗНО успішно склали.

Було б дуже цікаво подивитися на статистику лікарняних відпусток серед працівників навчальних закладів і її динаміку після першого позитивного тесту. Якби така інформація була, ми б багато чого зрозуміли.

Теж на думку спадає стаття 3 Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». З однієї сторони - прекрасна декларація, а з іншої - повна безхребетність керівників на найвищих посадах.

Говорячи про рішення, яке зобов'язує припиняти фізичний доступ до закладів освіти у разі виявлення Covid, я маю на увазі не лише це. Я хочу, щоб урядовці прийняли комплексне рішення, загальну політику, яка б захищала і надавала гарантії усім працівникам освітньої галузі. Бо може настати такий день, коли найкращі з них підуть, і потім вже не буде кому навчати лікарів, поліцейських та інших вкрай потрібних фахівців.

Оригинал