А. Сененко: о должностных окладах научных сотрудников

Автор: Антон Сененко, старший научный сотрудник Института физики НАН Украины, кандидат физико-математических наук.

Вчора Верховна Рада збільшила посадові оклади молодшим науковим співробітникам з 19 тисяч до 23 тисяч гривень на місяць.

- Круто, - скажете Ви.

- Пішло воно в дупу, - зауважу я.

Насправді, це рішення є яскравим прикладом цинічної брехні влади і двох паралельних світів, що існують в країні - марення в головах урядовців та депутатів та реальності, з якою стикаються щодня громадяни, зокрема науковці.

І саме такі рішення лише збільшать відтік вчених, у першу чергу - молодих, з науки.

Поясню.

Зарплатня науковців в Україні стартує з мінімалки, тобто з району в 4000-5000 гривень.

Старший науковий співробітник отримує близько 8000-9000 (якщо на повну ставку, плюс надбавки і бла-бла-бла).

Дійсно, з 1 січня 2020 року відповідно до Закону про наукову та науково-технічну діяльність, який було прийнято в 2015-му році, зарплатня молодшого наукового співробітника МАЛА Б становити у розмірі «подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні».

Звідти журналісти і намалювали цю цифру у 19 тисяч.

Такого, звісно, не сталося, бо депутати минулого року проголосували бюджет, у якому всі тарифні сітки і фінансування науки - збережені на жалюгідному рівні, і грошей фізично взяти ніде.

Тому коли голосували бюджет - вони вже порушували Закон про науку.

Тому так, закон не виконується вже 9-й місяць підряд, але це нікого не бентежить - ні Верховну Раду, ні Уряд, ні Мінфін, ні Президента.

На папері - одне, у реальності - інше.

Тому нинішнє рішення підняти неіснуючі 19 тисяч до 23 тисяч інакше як цинічним знущанням над науковцями я назвати не можу.

І я не один такий.

Сходіть в групи науковців, зокрема в Ukrainian Scientists Worldwide, і почитайте коментарі.

Це рішення Ради викликає тільки насмішки, презирство та ненависть.

Але я навіть розповім, що буде далі, і чому стане ще гірше.

Головний ідіотизм у країні для бюджетників започаткував популіст Гройсман, а саме регулярне підвищення мінімалок.

Всі бюджетники живуть за тарифною сіткою, у якій умовна прибиральниця отримувала мінімалку в умовні 100 гривень, умовний технік - 200 гривень, а умовний молодший науковий співробітник - 300 гривень.

Гройсман просто збільшив мінімалку, але не всю тарифну сітку,

І нині виходить так, що і прибиральниця, і технік, і молодший науковий отримують фактично однакові кошти - 300 гривень.

За абсолютно різні компетентності та відповідальність.

Ба більше, саме Гройсман започаткував традицію збільшення мінімалок без відповідного збільшення фінансування сфер.

Тобто мінімалки зростають, і їх мають платити (інакше для директора установи - тюрма), але грошей, що приходять в інститут - більше не стало, тому практично всі вчені в країні змушені були перейти на неповні ставки.

На паперах у всіх зарплати зросли, але в реальності, оскільки всі почали працювати 3 або 4 дні на тиждень замість 5 - ситуація не змінилася.

Хоча прибиральниці дійсно стали отримувати більше.

Уряд Шмигаля-Зеленського продовжує цю мерзенну традицію і продовжує збільшення мінімалок, тому особисто я очікую переходу на 3-денний робочий тиждень (зараз мій інститут працює в 4-денному режимі).

А тепер повернімося до оцього рішення депутатів про 23 тисячі.

Може таке статися, що якимось чарівним чином уряд таки змусить збільшити зарплати науковцям до таких рівнів.

Але не збільшить фінансування, бо, очевидно, що треба далі пиляти коронавірусний фонд та платити суркісам, і грошей взяти ніде.

Які варіанти розвитку подій?

1. Доведеться звільнити більшу частину вчених у країні, аби залишок коштів спрямувати на підвищення посадових окладів тих, хто лишився. Цей шлях - безперспективний, адже ми і так на одному з останніх місць в Європі за кількістю вчених на душу населення.

Але в ідеалі може і таке бути, що лишиться тільки один науковець - найкращий у країні - батько Зеленського, за якого особисто Шмигаль агітує на своїй сторінці у фейсбуці.

2. Усім вченим в країні доведеться піти на 1-денний робочий тиждень. Тобто я дійсно буду мати зарплатню у штуку баксів, однак оскільки працюватиму 4 дні на місяць - нічого для мене не зміниться.

Що мали б зробити депутати?

Переглянути бюджет і збільшити фінансування науки, відв'язати науковців від тарифних сіток і звести паперову реальність з фактичною в єдине ціле.

Все інше - брехня і маніпуляції.

А журналістам Укрінформ раджу вивчати питання глибше, а не писати ідіотські фрази про «До сьогодні розмір такого осадового окладу був на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні (19 тис. 296 грн)». Цим Ви вводите читачів в оману, створюючи ілюзію, що науковці в країні отримують більше за касира на касі в умовній форі.

Не треба так.

адпт. У коментарях мені підказують, що сам механізм підвищення мінімалки вигадав не Гройсман, а попередні уряди. Але факт лишається фактом - 12 тарифних розрядів у мінімальну зарплатню запхнув саме він.

Оригинал