Автор: Андрей Ночкин, специалист по вопросам оценивания качества образования.
Мережею поширюються заклики про скасування ДПА у формі ЗНО цього року через пандемію коронавірусу, наводяться певні аргументи ЗА прийняття цього рішення. Але для повноти картини треба згадати і про негативні наслідки, тож наведу аргументи ПРОТИ.
Законодавством визначено розміри округів (від 450 осіб), до яких мають входити території з певним базовим населеним пунктом, у якому створюються пункти тестування. Зменшення кількості учасників ЗНО призведе до територіального укрупнення округів і вилучення частини населених пунктів, у яких мають функціонувати пункти тестування. Тож абітурієнти будуть змушені долати більші відстані до пунктів тестування.
Законодавством також визначено розміри пунктів тестування (180-360 осіб). Відповідно пункти тестування за наповнюваністю залишаться такими самим, але їх стане значно менше (це вже контраргумент про те, що зменшення кількості учасників допоможе зменшити кількість осіб в пункті тестування, що ніби може зменшує ризики інфікування), і вони теж стануть знаходитися далі від місць проживання абітурієнтів.
Просто треба згадати мережу пунктів ЗНО зразка 2014 року - у разі скасування ДПА вона стане майже такою.
Органи управління освітою мають обов'язок організовувати довезення учнів до місця проходження ДПА в інші населені пункти. Якщо скасувати ДПА у формі ЗНО та видати документ про освіту до ЗНО, то випускники шкіл вже втрачають статус учнів і матимуть, як і випускники минулих років, їхати в інший населений пункт самостійно (і це з урахуванням того, що населених пунктів, де відбувається ЗНО, стане менше, і вони будуть далі (дивись 1 аргумент). Варто згадати про протиепідемічні обмеження та поставити риторичне питання, чи впорається регулярне транспортне сполучення з різким збільшенням навантаження в дні тестувань через скасування підвезення учнів.
Слід зауважити, що для учнів Києва та обласних центрів такої проблеми немає, але керівники їхніх шкіл мали б згадати і про інших випускників.
Оцінка за шкалою 100 - 200 балів, що використовується під час вступної кампанії, є рейтинговою (це її призначення - можливість побудови загальнонаціонального рейтингу абітурієнтів за знаннями). Що це означає? Чим більше учасників ЗНО, які мають менший тестовий («сирий») бал, тим вище твій рейтинговий результат. Якщо скасувати ДПА у формі ЗНО, то в ньому не братимуть участь ті, хто не планує вступати, а мав його проходити виключно для атестації. А це, як правило, здобувачі освіти з гіршими знаннями. Як наслідок, популяція учасників ЗНО «просяде» саме в частині низьких тестових балів, а це, у свою чергу, призведе до зниження рейтингових оцінок більшості учасників ЗНО (крім певного інтервалу шкали в частині високих балів).
Тобто учасник ЗНО 2020 року з однаковим рівнем знань з учасниками ЗНО 2019, 2018 тощо (а ці результати попередніх років теж приймаються під час вступу) матиме меншу рейтингову оцінку, а відповідно, і менші шанси на вступ, що несправедливо та й суперечить законодавству в частині рівних умов доступу до вищої освіти. Звичайно, поріг «склав/не склав» частково нівелює цей негативний вплив, але далеко не повністю.
Що маємо в підсумку? Скасування ДПА у формі ЗНО вкрай НЕГАТИВНО вплине на випускників 2020 року, як з організаційного боку, так і на їхні результати. Мені здається, вони та їх батьки мають право це знати.
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 01.06.2020