Т. Лютый: журнал «Русин» и критерии Scopus

«Русин»: дискредитация критериев Scopus и Web of Science или стимул к их активному изучению?

Т. Лютый: журнал «Русин» и критерии Scopus

Автор: Тарас Лютый, доцент Сумского государственного университета.

Наукометричні підходи в гуманітаристиці та орієнтація формалізованого оцінювання української науки на наукометричні бази Scopus та Web of Science є полем гарячих дискусій останні десять років. І не схоже, щоб кінець суперечкам настане у найближчий перспективі.

Запеклі противники для демонстрації хибності цих критеріїв часто наводять приклад такого собі журналу «Русин», який присвячений історії окремих українських територій, і видається в ...Томську. І дійсно: політична заангажованість та нетипові комбінації наукометричних показників видно неозброєним оком. Та покладатись лише на перше враження не варто, особливо для глобальних висновків. Тому витратив трошки часу, щоб систематизувати відкриту інформацію та власні думки стосовно цього контроверсійного видання.

Журнал «Русин» досить успішно виконує своєрідне завдання: оприлюднення результатів досліджень щодо культурних та політичних перипетій слов’янського (як на мене, просто українського) населення на території Румунії та Австро-Угорської імперії. Мені видається, що це маніпуляція, бо термін «руський» від західних країн до України часто застосовувався, і тому підстав виокремлювати русинів замало. Маніпуляція проста і дієва, бо румунських та австро-угорських документів з термінами  “ruthenian” (“rusyns”) знайти можна достатньо. Але то вже питання не до мене, а до фахових-істориків.

Оцінку реальної якості досліджень я залишу історикам. В одному впевнений: просто сказати «неякісне» або «мурзілка» не вийде. І загальний корпус опублікованих статей з розумом структурований, і окремі статті зроблені не на «відчепись»: технічний рівень, посилання, аналіз (або вдале маскування під нього). Наратив русинів просувають не такі вже й аматори. Не вірю, щоб автори з Москви та Санкт-Петербурга на грантові кошти уряду РФ були випадковими, і не вірю, щоб вони робили відверту халтуру у такому важливому питанні. Немає нічого більш небезпечного, ніж недооцінка ворога.

Розвінчання, спростування і «декадемізацію» цього дискурсу, на мою думку, треба вести як всередині України з метою попередження сепаратизму, та, головне, на Заході. Справді, різниці між жителями Слобожанщини та Лемківщини куди менше, ніж між фламанцями та валлонцями у Бельгії. Тому внутрішнє різноманіття не створює жодних протиріч з довгою історією, які б заважали жити у одній країні. І цей меседж з академічних кіл України має звучати не менш потужно, ніж це виходить у журналу «Русин».

Наукометричні дані журналу «Русин» зі Scopus

Період

2011-2019

Документів

544

Індекс цитувань

241

SJR 2018

0.253

SNIP 2018

0.877

CiteScore 2018

0.34

H-index

7

Not cited docs

352


H-index = 7 – це взагалі ні про що. У мене 10. Цитувань 241 – це також ні про що. У мене 167. Далі подивимось розподіл цих наявних 242 цитувань

Rusin

151

Bylye Gody

25

Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta, Filologiya

11

Journal of Social Studies Education Research

7

Stratum Plus

5

EurAsian Journal of BioSciences

4

Studia Slavica et Balcanica Petropolitana

4

International Journal of Psychosocial Rehabilitation

2

Решта, по 1 разу

26

Як бачимо, дві третини – самоцитування, а решта цитування аналогічними проектами класом нижче. А це означає, що кватирль Q1 даного журналу не говорить ні про що. Наукометричні інструменти в історичних науках дають одну з найбільших похибок, оскільки цитувати аналогічні свіжі дослідження в історичних науках, судячи з усього, майже не прийнято.

Тим не менше, за всіма зовнішніми ознаками контент журналу «Русин» виглядає відчутно респектабельніше, ніж контент журналів, що подаються зараз на категорію «Б» переліку ДАК. Мав не так давно нагоду у цьому переконатись. «Русин» же вимоги не ігнорує + вміло розіграна карта «локальних студій», що знижує поріг входження.

Також ситуація з «Русин» не означає, що Scopus як критерій виконання стандартів дискредитовано зовсім. Бо це все одно, що говорити про дискредитованість самої ідеї правоохоронної системи через наявність окремих злочинів. Вимоги до наукових видань від Scopus, що викладені за посиланням, є універсальними і не залежать від галузі. Регулярність виходу, технічна якість статей, видимість в Інтернет, рецензування поданих рукописів – що з переліченого не є обов’язковим для кожного наукового журналу?

Шанси пропаганди «Русинів» були б менші, коли б Scopus Evaluation Team мала змогу звернутись до тих представників України, кого в Evaluation Team можуть вважати експертами. Тому абсолютно логічно було б не ховати голову у пісок, а підтягувати власні видавничі стандарти і щосили «англізовувати» українську історію та інші суміжні галузі. Без перебільшення це питання національної безпеки.

Raw Data

https://www.dropbox.com/s/txjpf0xjragfqqx/Rusin_scopus_all_Papers.csv?dl=0

https://www.dropbox.com/s/0lytbknjan46149/Rusin_scopus_2020.csv?dl=0

Освіта.ua
23.04.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!