![]() |
Все, кто критикует, сами допускают ошибки или вокруг предмета спора, или же в синтаксисе и пунктуации |
Ю. Зайцев: о неприятии права других на ошибку
Автор: Юрий Зайцев, руководитель проекта «КУРС: Освіта».
Несподівано ключовою «проблемою» країни стали три: де саме проживають білі ведмеді, у якому океані розташовані маловідомі острови, що знаходяться за 20 тисяч кілометрів від нас. Третю я б і проблемою не назвав, так, арифметична описка, виправити яку – справа двох секунд. Однак вона знаходиться в пулі з двома першими, тому й розглянемо їх разом.
Тим більше, «шторм» у мережі вирує неслабий. Вже роздаються заклики до відсторонення від професії тих, що «завинив», їх називають «невігласами». Ще пару кроків - і ми зрозуміємо, хто такі «вороги народу» й звідки вони беруться.
Цікаве спостереження: усі, хто критикує, самі припускаються помилок або навкруги предмету спору, або ж просто у синтаксисі чи пунктуації власних дописів. Іноді висловлюється думка, що в одному місці помилятися можна, а в іншому – зась.
Колись Григорій Померанц написав класне есе у заочному спорі з Солженіциним, у якому є «культова» цитата (мовою оригіналу): «Дьявол начинается с пены на губах ангела, вступившего в бой за святое правое дело. Все превращается в прах – и люди, и системы. Но вечен дух ненависти в борьбе за правое дело. И благодаря ему зло на Земле не имеет конца. С тех пор, как я это понял, считаю, что стиль полемики важнее предмета полемики».
Проблемою нашого суспільства є не відсутність класних, грамотних вчителів, - їх хоч пруд пруди. Тим більше, коли актори, що «завинили», сплять по 4 години на добу, проводячи дистанційні навчання або готуючись до чергового ефіру. Не те, що вони, як і всі люди, іноді помиляються, хай навіть і в публічній сфері.
Проблемою нашого суспільства є несприйняття права інших на помилку; часто – залишаючи це право за собою, коханим. Реакція на загалом мізерні, неважливі речі, тим більше які легко виправити, коли у нас під носом мільярдами дерибанять залишки національного достатку країни, торгуючи посадами.
Проблемою нашого суспільства є бажання «облити брудом», назвати невігласом замість того, щоб з’ясувати причину проблеми, можливо, допомогти виправити її.
Проблемою є відсутність емпатії в суспільстві та нездатність відділити головне від другорядного, зерна від плевел. І небажання вести полеміку спокійно; пам’ятаючи, що її стиль важливіше її предмету.
Освіта.ua
10.04.2020