О. Калинич: по ту сторону дистанционного обучения

Автор: Олеся Калинич, учитель, Хустская гимназия-интернат.

Звітування, або По той бік дистанційного навчання

Дистанційне навчання породило нову хвилю звітів. Щоб якісно підготувати дистанційний урок, витрачаєш удвічі більше часу, ніж для звичайного (наприклад, створення відео може відбуватися в декілька дублів).

Але навчати дітей - обов'язок, ми мусимо його виконувати. Та, виявляється, ні: в учителя є ще один, напевно, чи не найважливіший обов'язок - звітувати. Звітувати красиво, яскраво. Так, щоб усі бачили вишуканість звіту й захоплювалися його красою! Ах, який гарний звіт! Як добре розписані години! Як багато встиг зробити вчитель! Скільки сертифікатів заробив!..

Стрічка у фейсбуці рясніє індивідуальними планами, звітами щодо робочого часу вчителя. На складання таблиці, графіка тощо вчитель витрачає час, бо ж звіт має бути опублікований, а тому красивий - обличчя ж закладу як-не-як... І дистанційна робота непомітно зводиться до красивої картинки, як і багато чого... Сумно.

Писати вміємо всі, багато хто взагалі користується функцією «копіювати-вставити» й створить ідеальний звіт. Що має вибрати вчитель, коли на терезах у телефоні 300 повідомлень від учнів і потреба написати звіт про те, як пройшли 7 уроків?

Цей допис не стосується моєї школи: у нас завжди мудро ставилися до паперотворчості й до звітування. Наша дирекція переконана: найкращий звіт - знання твоїх учнів.

Оригинал