И. Ликарчук: стоит меньше праздновать, а больше учить

Украинский язык в наших учебных заведениях не учат, а «проходят» - прошли и забыли

И. Ликарчук: стоит меньше праздновать, а больше учить

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Це свято, безумовно, потрібно відзначати. Хоч я абсолютно переконаний, що у переважній більшості шкіл, університетів, ПТНЗ, навіть у дитячих садочках його відзначать, як кажуть, «за протоколом». Відсвяткують за сценарієм і у вишиванках, та відразу після свята перейдуть, у кращому випадку, на суржик, якщо не на «язык».

Тому що так «заведено». Адже українську мову у наших закладах освіти не вивчають, а «проходять». Пройшли й забули.

Упродовж 11 років навчання в середній школі на вивчення української мови та літератури відведено більше 3000 годин навчального плану. А 16% випускників ЗНО з цього предмету НЕ СКЛАДАЮТЬ.

А прочитайте пости десяти чи одинадцятикласників у ФБ. Там не мова, а жахливий суржик, або «язык».

Побувайте між студентами, скажімо, у студентській їдальні чи на спортивних площадках. Яку мову там почуєте?

Але що ми хочемо від учнів чи студентів? Якщо експерти від ДСЯО, проводячи інституційний аудит у школах, не звертають жодної уваги на те, ЯК володіють українською мовою ті, хто навчає, або навчається. У будь-якому випадку, у висновках за результатами такого аудиту ви про це не знайдете жодного слова. Це службова байдужість чи спеціальні дії тих, хто укладав програму інституційного аудиту і виписував його показники та індикатори?

Про відсутність туалетного паперу чи не скошену траву у висновках знайдете запис, а про те, як у цій школі навчили української мови - не знайдете. Як не знайдете і про те, чи навчені учні математики. Та і висновки за результатами інституційного аудиту, виписані експертами, навряд чи можна назвати зразковими з точки зору української словесності. Хоча, на мою думку, рівень володіння українською мовою учнями і вчителями в конкретному закладі є одним із найважливіших індикаторів якості його освітньої діяльності. Адже мова - це не лише правила написання...

То, можливо, нам варто менше святкувати, а робити те, задля чого існують заклади освіти – вчити? Й відповідати за результати навчання. Думаю, що упродовж 3000 годин навчального часу за 11 років можна вивчити не лише українську, а ще кілька мов. Було б бажання та відповідальність.

P.S. Сьогодні в машині із радіоприймача почув таке: «Існуючу програму з української літератури для середньої школи, мабуть, укладали в радянському КДБ. Щоб із шкільних літ виховати ненависть до української літератури». Не у брову, а в око...

Оригинал

Освіта.ua
10.02.2020

Популярные блоги
С. Новикова: абитуриенты-медики и ЗНО по математике При поступлении на специальности отрасли знаний «Здравоохранение» второй предмет - математика
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!