А. Сененко: естественное образование - имитация

Автор: Антон Сененко, старший научный сотрудник Института физики НАН Украины, кандидат физико-математических наук.

Кожного разу, коли я втрапляв у щойно відремонтовані українські школи, де директори завзято демонстрували новенькі парти, світлі коридори, величезні інтерактивні дошки і таке всяке, я ввічливо очікував кінця презентації і потім тихенько просив мені продемонструвати кабінети фізики, хімії і біології.

У половині випадків мені відразу чесно зізнавалися, що вони нічим не відрізняються від класів, скажімо, української мови: парти, вікна, двері, якісь плакати на стінах у кращому випадку.

У частині випадків мені демонстрували амперметри 1957 чи ще якогось забутого лептонним богом року.

І навіть у тій школі, де мені гордо продемонстрували сучасні набори для вивчення електрики, магнетизму, оптики, оптичні мікроскопи для біології та хімічний посуд для хімії, сповістили, що реактиви - то ще запаси з радянських часів.

Ці всі лінолеуми, нові металопластикові вікна, інтерактивні дошки - це надзвичайно важливо.

І, врешті, у країні, де у ЦВК є гроші на Лексус, діти не мають ходити в туалет на вулицю.

Але імітація природничої освіти так і лишається імітацією.

Я не стверджую, що всі школи такі, але очевидним є потяг чиновництва та керівництва багатьох шкіл до зовнішнього лоску без сутнісного наповнення уроків.

Як можна закохатися в хімію, якщо ти своїми руцями не змішуєш реагенти і не спостерігаєш зміну кольору?

Як можна дочекатися черги до єдиного демонстраційного оптичного мікроскопа і полюбити біологію?

Як не жахатися фізики, якщо тобі тільки розповідають про напруженість якогось поля та демонструють давно непрацюючу електрофорну машину, винувато знизуючи плечима?

Тому я був дуже здивований, що зараз триває громадське обговорення типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової (підкреслено) школи.

Типу того, що буде прийнято на «озброєння» і чим діти гризтимуть граніт науки.

Я погортав проект Наказу.

Тут тобі і проектори, і принтери, і магнітно-маркерні дошки, і всілякі столи, і магнітні алфавіти-цифри, і розвивальні ігри, і географічні карти тощо.

Що з математики?

Зразки письма цифр та знаків, таблиця множення, математичні вирази, рівняння, геометричні фігури, величини та їх одиниці, циркулі, трикутники, ваги, термометри, головоломки тощо.

Повно всього, причому не тільки демонстраційні, а й комплекти на кожного учня.

На мою думку, прекрасно.

Що ж з природничої освіти?

У принципі теж непогано: фізичні карти світу, України, області, політична карта, тематичні карти, комплекти таблиць по живій/неживій природі/тілу людини тощо, гербарії різних рослин, гірські породи, насіння, комахи, моделі скелету людини, будови тіла, будови рослин, глобуси.

Також термометри, компаси, мікроскопи, лупи, секундоміри, метеостанції, опадоміри.

А от далі в мене виникло питання.

Якщо умовно, розділ хімії чи біології для початківця «закрито» штативом, мірними склянками, лійками, набором фільтрів, пінцетом, піпеткою і т. ін., а розділ умовної фізики представлено тільки набором з... магнетизму.

Можливо, погратися магнітами - то завжди простіше для дітей і вчителя, однак, як на мене, це суттєвий недолік.

Це при тому, що нині в будь-якому дитячому магазині повно елементарних наборів з батарейкою, з яких можна втямити, що таке струм і чому світить манюній ліхтарик.

Але.

Я це не для критики пишу.

Я точно знаю, що мене читає багацько вчителів, у т. ч. початкових класів.

Будь ласка, долучіться до обговорення.

Так, одна справа - все правильно прописати, а інша - віднайти гроші не на Лексус, а на природничу освіту в початковій школі.

Але ж якщо не пропишемо - то навіть за наявності грошей будуть самі магніти.

Обговорення триває до 28 січня 2020 року.

Я не знаю, хто це, але пропозиції шліть сюди b_kudrenko@mon.gov.ua

І поширте інформацію серед колег.

Хай долучаються.

Дякую.

P.S. Цей прекрасний набір сфотографував в школі в смт Солоне в Дніпропетровській області. Там взагалі повно всього було.

Оригінал