В. Мисан: за последние 5 лет вырасли требования к учителю

В школе выживут только те, кто быстро сориентируется и найдет средства для сохранения жизни

В. Мисан: за последние 5 лет вырасли требования к учителю

Автор: Виктор Мисан, кандидат педагогических наук, доцент, заслуженный учитель Украины.

Що слід розуміти під загальною ерудицією педагога і його культурно-освітнім розвитком? Хто і що є мірилом цієї ерудиції та культурно-освітнього розвитку?

Ознайомлення, читання, конспектування, заучування і запам’ятовування нормативних документів (а особливо їх положень, переліків) освітянами впливає на їх ерудицію і культурно-освітній розвиток?

Хто і коли почне визначати ерудицію і культурно-освітній розвиток управлінців освітньою галуззю?

Коли ті, хто складає тести,програми, різного роду завдання тощо публічно проходитимуть атестацію, сертифікацію?

Чи маю право як учитель щось забути і не пам'ятати, але знаю, де його відшукати і де про нього прочитати?

Хто із тих, хто «вчився на пісатєлєй», наважиться зайти до класу і за своєю писаниною провести урок (і не один!) так, щоб реалізувати компетентнісний підхід і щоб нам всім після цього «майстер-класу»... захотілось? - запитання, запитання і запитання.

Їх стільки, що від них не просто голова пухне, а, здається, вже давно затиснена лещатами.

П'ять років тому, коли залишив працю в університеті і повернувся до рідного закладу, був окрилений і приємно здивований дебюрократизацією шкільного життя. Школа, хоча й потопала у чималій кількості звітів, перевірок, заходів, ще «виробляла кисень», від якого мозок акумулював свіжі ідеї. Але з часом «вуглекислий газ», який продукує вертикаль папіряччя (від МОН і нижче), спонукає до пошуку протигазу, бо у такій воні виживуть лише ті, хто швидко зорієнтується і віднайде засоби для збереження життя.

За останні п'ять років різко зросли вимоги до вчителя. І що характерно - майже всі хочуть від вчителя «елементарного»: щоб він все знав, щоб був вихованим, щоб був психологом, щоб був організатором, щоб займався самоосвітою, щоб працював, не отримуючи доплат, щоб добровільно йшов на сертифікацію, щоб відповідав за моральний клімат у шкільному колективі, щоб був прикладом, щоб не займався репетиторством, щоб ..., щоб...., щоб...

Я як педагог нічого не хочу і нічого не вимагаю. Сьогодні прожив 5 уроків. Витер із дошки схеми, які заготував своїм вихованцям-слухачам. Витирав тричі, постійно змиваючи гумку у шкільному туалеті, щоб дошка залишилась чистою, оскільки завтра у цьому кабінеті буде працювати мій колега. Відкрив вікна - провітрив класну кімнату. Зібрав з-під парт папір, поламані ручки, використані вологі серветки, порожню пляшечку з-під води, гризяк від яблука,...

Вимив руки. Зачинив вікна, кабінет...

Нічого ні від кого не вимагаю, лиш іноді задаю собі запитання: з ким я працюю? Для кого я живу? І чи повинен я все знати?

Оригинал

Освіта.ua
13.11.2019

Популярные блоги
Александр Мирошниченко: анализ мифов от педагогов В образовательном пространстве Украины бытуют мифы, которые кардинально искривляют реальность
В. Спиваковский: зачем оценки, травмирующие детей Для успевающих и отличников оценки очень важны, ведь без сравнительных оценок отличники теряют мотивацию
Н. Азарова: всем нужна безотказная учительница Вся жизнь учителя крутится вокруг правильных ответов, ему их лучше заучить и довести до автоматизма
В. Волчан: в прогулах дети виноваты, а школа ни при чем? Мы стараемся, проводим реформы, меняем министров, а ситуация в образовании лучше не становится
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Татьяна
начинать необходимо с семьи. что бы родители говорили своим деткам для чего они ходят в школу ,как они должны общаться с другими детьми и учителями. а как правило в семьях всегда виноваты учителя и другие дети. но не свое чадо! Родители часто оскорбляют учителя в присутствии детей. а учитель не имеет право голос повысить!
Vladimir
Ще років 20 тому мені було цікаво працювати. Окрім викладання предмету я влаштовував на занятті інформаційні новинки. Студенти технікуму із цікавістю слухали. А зараз. Безнадія. Сидить на занятті, втупився в гаджет, не слухає, на зауваження не реагує, вступає в суперечку із викладачем. До занять не готуються. Навіть ту інформацію, що є в конспекті, не бажають засвоювати. Я їм кажу- мені не цікаво із вами. Я не знаю про які вимоги до вчителя веде мову автор статті. Якась нісенітниця. І я витираю дошку, тому що не можна заставити студентів це зробити. Ніколи не приходив на заняття неголений , завжди готуюсь до занять, незважаючи на 42 річний стаж роботи в навчальному закладі. Наше суспільство- це казарма. Тому навчальний заклад- віддзеркалення тих процесів, які відбуваються в нашому суспільств. і
Учитель
Осталось к написанному добавить: и вот в конце года тому , кто всё так и делает и уже не первый десяток лет, и учит хорошо ,и кабинет сам обихаживает, зададут вопрос - а почему вы молодых учителей не учили в свободное время как достигать высоких результатов - непорядок...надобы снять с вас надбавку за стаж (например) , а им , молодым учителям ,при этом поощрение ...21 "тышу", они же перетрудились.
Євген
Найкращі слова. Дайте їх прочитати міністру освіти. Наші чиновники далекі від розуміння освітніх потреб та думають, що реформи можна провести людям, які далекі від проблем школи .

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!