Osvita.ua Блоги Денис Назим: внимание, срочный розыск учителей!
Денис Назим: внимание, срочный розыск учителей!

Только усилия, направленные на укрепление слабого звена, приведут к заметным улучшениям в целом

Денис Назим: внимание, срочный розыск учителей!

Автор: Денис Назим, руководитель образовательного проекта «FM School».

З цієї фрази одна зі шкіл м. Києва починає свою вакансію про пошук вчителя для першого класу на поточний навчальний рік.

Продуктивність всієї системи управляється лише двома фундаментальними причинами: фізичною та логічною. Поговоримо про фізичні причини, сенс яких полягає в достатній кількості ресурсів для досягнення кінцевої мети.

Для прикладу візьмемо статистику вступу на перший курс кращих педагогічних ВНЗ України. Ступінь навчання: бакалавр, підстава вступу: повна загальна середня освіта (11 клас), спеціалізації: фізика.

Назва навчального закладу

Ліцензійний обсяг прийому

Кількість першокурсників

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

190

6

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

40

1

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

75

4

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського

35

5

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

40

4

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

20

6

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

50

7

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

50

5

Криворізький державний педагогічний університет

35

10


У той же самий час лише в одному з районів Києва за даними управління освіти 4 вакансії. Тобто дана кількість майбутніх вчителів, за умови, що вони підуть працювати за спеціальністю, не зможе фізично задовольнити потреби міста.

Основною задачею в освіті новопризначений освітянський менеджмент визначив переорієнтування системи освіти і науки на потреби людини. Досягнення мети планується через трансформацію дошкільної освіти до потреб школи, пришвидшення НУШ, побудову престижної та модернової професійної освіти, підтримку кращих у вищій освіті та науці тощо.

Виникає питання: вищеназвані дії, виконання яких задовольнить потреби існуючої системи, зможе в підсумку призвести до досягнення кінцевого результату, якщо немає фізичної точки опори?

І чи варто очікувати досягання бажаного, якщо проігнорувати заміну існуючих причинно – наслідкових зв’язків існуючої структури, сподіваючись при цьому на проривні зміни?

То не було б доцільним замість названих пріоритетів переключитися на кардинальні зміни системи освіти?

Адже тільки зусилля, спрямовані на зміцнення слабкої ланки, призведуть до помітних поліпшень в цілому.

Освіта.ua
16.09.2019

Популярные блоги
Игорь Ликарчук: конкурсная машина работает Нужен ли государственный конкурс «Учитель года» вообще? А если нужен, то для чего?
Никита Андреев: о проектах двух интересных документов Наивно было думать, что со сменой власти изменится образ мышления менеджмента среднего уровня
Владимир Онацкий: о школьных олимпиадах Олимпиада - это возможность продемонстрировать свои знания по предметам на уровне школы, района или города
Игорь Ликарчук: о буллинге учителей на каникулах Учителя, который не придет на методические посиделки, обязательно будут травить, требуя объяснений
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!