И. Ликарчук: «повышение» квалификации через бумажку

Квалификацию учителя предлагают оценивать не по результату, а по процессам "повышения квалификации"

И. Ликарчук: «повышение» квалификации через бумажку

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Мрію, щоб дуже швидко настав той час, коли обласні інститути післядипломної педагогічної освіти вимруть, як колись доісторичні мамонти. Й через багато-багато років майбутні археологи, діставшись їх рештків, довго будуть думати, а що ж то було за освітянське НЛО...

Таке безумовно, рано чи пізно, станеться, якщо уповні запрацює ідея, що вчитель самостійно обирає де і як йому проходити підвищення кваліфікації. Як відомо, з цього питання вже прийнята відповідна постанова чинного Уряду. Що не можна не вітати. Що я і роблю з великим задоволенням.

Однак, уважне прочитання цього документа, викликає доволі багато питань, відповіді на які суттєво знижують значущість події . Коротко про них.

1. Кожен учитель має упродовж п’яти років відбути не менше 150 годин підвищення кваліфікації. Гарний задум. І цифра вражаюча. Але чому 150, а не 200 чи 300? Чому не менше 150? Страшенно хочу бачити обґрунтування цифри «150».

2. Відверто кажучи, не розумію для чого встановлювати норму годин взагалі. Адже збирання цих годин абсолютно не означає, що вчитель підвищив свою кваліфікацію. Тобто, йде мова про суто формальний підхід. Розумію, що він чиновникам дуже до вподоби. Бо ж потрібно вести облік; вимагати від вчителя якісь довідки, сертифікати; писати і затверджувати плани; перевіряти їхнє дотримання і т.д. і т.п. Тобто, робити все те, що так полюбляє чиновництво і методисти. І додатково навантажити вчителя. У т.ч. недовірою та додатковими перевірками.

3. Прийнятий документ не передбачає іншого, крім формального, контролю за підвищенням кваліфікації вчителем. У ньому також немає того, чим бракують й інші документи, що виходять із кабінетів Директорату загальної середньої освіти МОН - бачення перспективи і розумінням необхідності змін. Йдеться про те, що роботу вчителя знову пропонують оцінювати не за результатом, а за процесами. Тобто, є процес так званого «підвищення кваліфікації» - прекрасно. А чи є результат того підвищення - то не так важливо...

4. У сьогоднішніх умовах набрати кількість годин, які, начебто свідчитимуть про проходження підвищення кваліфікації, - не складно. Можна навіть від коханого в ліжку не відриватися, а сертифікат про «підвищення» отримати. Та ще і не дуже дорого. Пропозицій - тьма. Але більшість із них також - тьма. Про це думаючі освітяни писали уже не раз. То чи не варто було б, урядовим документом передбачити, що підвищення кваліфікації буде визнаватися чинним, якщо форма підвищення буде сертифікована. Є у нас ДСЯО, то їй і карти в руки... Сертифікуйте..

5. Дуже прикольно читати, що план підвищення кваліфікації для вчителів розглядає і затверджує педагогічна рада. Перш ніж таке писати, варто було б авторам добре подумати над тим, а що таке педагогічна рада школи сьогодні? Там є все, крім, власне, РАДИ. Ради там давно немає. Більше того, ЧОМУ педрада має затверджувати для мене, як для вчителя, мій особистий шлях професійного вдосконалення? Члени ради краще від мене знають, куди і в якому напрямку мені потрібно рухатися?

6. Гроші. У документі записано, що керівники закладів оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачених на рік для підвищення кваліфікації. По -перше, хто сказав, що цих коштів буде дрстатньо, що задовольнити потреби всіх учителів на рік? По-друге, хочу побачити, як відділи освіти, котрі тримають так звані централізовані бухгалтерії, будуть платити будь-кому й будь-куди за підвищення кваліфікації вчителів... А, якщо це буде коштувати більше порогової норми закупівель за бюджетні кошти? Що у великих школах цілком можливо. Що тоді?

7. «Вчителі обирають». Це вже смішно, бо 75% вчителів «оберуть» те, що обрали для них. Будьте певні, що це будуть саме обласні інститути. Бо вони є природними монополістами + дуже потужні важелі адмін впливу на вчителя. То будо б логічним, якби ця монополія названим рішенням була ліквідована, а важелі адмінвпливу заблоковані. Але цього не сталося. Тож думаю, що особливих змін у системі підвищення кваліфікації запропонована модель не забезпечить.

Таким чином, з догляду на це все, обласним інститутам не варто особливо хвилюватися. Воно іще довгенько будуть робити те, від чого багато вчителів стогнуть. Стогнуть, але терплять? Бо потрібний папірець. І в цьому сутність існуючої системи підвищення кваліфікації. Є папірець - твоя кваліфікація «підвищена». Немає папірця - шукай його, щоб бути «підвищеним». А такі папірці наші обласні інститути видавати мастаки. І головне - це влаштовує всіх: інститути, директорів шкіл, органи управління освіти і переважну більшість вчителів. Чи ліквідовує нове рішення Уряду подібне «влаштування всіх»? Думаю, що не ліквідовує. На жаль...

І повертаючись до обласних інститутів. Глибоко переконаний, що обласні інститути уже стали мамонтами. Які вимиратимуть. Через зміни в освітньому кліматі. Котрі обов`язково будуть.

Освіта.ua
29.08.2019

Популярные блоги
С. Новикова: абитуриенты-медики и ЗНО по математике При поступлении на специальности отрасли знаний «Здравоохранение» второй предмет - математика
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!