Автор: Никита Андреев, глава общественного совета при МОН.
Думаю про встановлені порогові бали ЗНО.
З української мови та літератури не подолали поріг 15,8% абітурієнтів (для них вступна компанія вже завершена). З математики таких 18,17%, з фізики - 14,97%. У цілому, цифри співмірні з минулими роками.
Але дещо в цьому році було новим. А саме «адаптивний пороговий бал» з української мови та літератури для осіб, які здобували середню освіту неслов'янською мовою. Питання, на мою думку, багато в чому політичне.
Встановили для них пороговий бал на рівні 14 (для всіх інших - 23). Завдання були однакові, раніше адаптивний поріг ніколи не застосовувався. Поріг у 14 відповідей - у масиві великої ймовірності так званого сліпого вгадування.
Я був проти. Колеги говорили, ніби це тест на європейськість, що це політичне рішення Міністра в контексті дипломатичної війни з нашими західними сусідами.
Але. Чи так само до українських дітей ставляться в Угорщині та Румунії? Чому політичні рішення мають диктуватися бажанням сподобатися усім на міжнародній арені, а не національними інтересами? Скільки тепер недобросовісних людей будуть переводити своїх дітей перед випуском до шкіл національних меншин, щоб мати менший поріг для вступу до вишів?
Чому Україна досі продовжує бути об'єктом, а не суб'єктом політики ? Питань багато. Мета правильна, бо діти невинуваті, але чи правильні засоби..?
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 14.06.2019