Автор: Юлия Набок-Бабенко, учитель украинского языка и литературы.
Відбувся районний етап олімпіади з української мови та літератури.
Я, учитель української мови й літератури (у минулому - призер Всеукраїнської учнівської олімпіади, 2001 р.), з двома «червоними» дипломами українського філолога різних університетів (бакалавр і магістр), НЕ ЗНАЮ відповіді на половину завдань районного етапу з української літератури для 10 класу.
І навіть за допомогою всезнаючого «гугла» я не змогла знайти всі відповіді на питання.
Мені хочеться знати: НАВІЩО? Навіщо давати такі питання, які дискредитують і учня, і вчителя?
Ми звикли готуватися за питаннями олімпіад попередніх років. Якщо це 10 клас, то питання охоплювали навчальний матеріал в основному 10 класу. Не маючи підручників на руках, завдяки електронним версіям, ми повторювали теорію 10 класу. А виявилося, що 90% завдань з української літератури - 9 клас. Теми творчих робіт і деякі інші завдання з літератури списано з минулорічного всеукраїнського етапу, але... 9 класу.
Мені - дуже ОБРАЗЛИВО. І не тому, що вся підготовка учнів моїх і моєї сестри - коту під хвіст. Мені образливо за дітей, які розчаровуються в олімпіадах і... своїх учителях. Мені образливо за українську літературу, завдання якої зводять до кудлатих висловів про письменників і цитат із вічним питанням «хто це сказав?», а також детальних біографічних відомостей, які взагалі-то вже не є основним матеріалом для вивчення.
Мене дратують ще й такі цьогорічні олімпіадні питання з української літератури для 10 класу: «Першотвором української національної педагогіки є...» і «Назвіть два заклади, які стали першим взірцем освіти для східних слов'ян».
Де ж формування компетентностей, критичного мислення, розвиток креативності - те, про що нині говорять звідусіль? І те, що покликана формувати й розвивати саме література. Здається, укладачі олімпіадних завдань перебувають в освіті минулого сторіччя. Мені й моїм учням НЕ ЦІКАВІ такі завдання. І такі олімпіади мене як учителя не мотивують, а, навпаки, пригнічують і розчаровують.
P.S. Я не знаю результатів. На щось особливо високе сподіватися не доводиться: через хворобу однієї з учасниць (тілесну та душевну) довелося готувати іншу ученицю в останній день.
Своїм дописом я хочу наголосити на відповідальності за кожне олімпіадне завдання (і перед учнями, і перед учителями).
І все, що я пишу на своїй сторінці, - це МОЇ думки. І вони не визначають політику школи, у якій працюю.
Оригинал
