Л. Гриневич: об итогах участия в STS Forum в Японии

Автор: Лилия Гриневич, министр образования и науки.

Якщо читаєте сайт чи FB Міністерства освіти і науки України, то знаєте, що я брала участь у STS Forum в Японії.

З важливого: після мого виступу на міністерському круглому столі щодо розвитку науки, технологій та інновацій заради досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року, мала плідні розмови щодо цього з представниками 3 країн. З ними ми маємо дійсні перспективи для поглиблення співпраці (Японія, Чехія, Великобританія). З форуму цікавим є спостереження про те, з якою педантичністю японці просувають свій концепт society 5.0 (тут можна почитати більше). Кожна тема, яку вони піднімають, і не тільки у сфері науки, технологій та інновацій, а також спорту, культури тощо, спрямована саме на реалізацію цього концепту.

Мала також надзвичайно плідну зустріч з новопризначеним гендиректором директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії Жаном-Еріком Пакетом. На робочому рівні співробітники МОН неодноразово перед нашими європейськими партнерами порушували питання механізму - як зробити, щоб зарплати наших науковців у межах Горизонт 2020 наблизилися до зарплат їхніх колег з інших країн. Проблема полягає у тому, що правилами Горизонту 2020 прописано, що заробітна плата науковця в межах їхніх проектів має відповідати середній у галузі науки у країні, де він чи вона проживає.

Раніше всі тільки посилалися на це правило і розводили руками.

Зустріч же з гендиректором дала просте і зрозуміле рішення - через українське законодавство визначити планку зарплат для міжнародних проектів загалом. Виявляється, що таке рішення вже працює у низці країн-учасниць Горизонту 2020, які не можуть похвалитися високими зарплатами з науки.

Зараз працюватимемо в цьому напрямку. Це, звичайно, не простий шлях - треба долучити купу ЦОВВів, Верховну Раду, але це вже бодай щось. Враховуючи, скільки боргів нам віддавати наступного року у бюджеті 2019, таке рішення може бути додатковою допомогою нашим науковцям.

Була рада бачити на форумі свою колегу з Молдови Моніку Бабук. Спершу треба сказати, що у розпал нашого мовного скандалу саме Молдова зайняла одну з найконструктивніших позицій. Зараз ми маємо активну та дуже позитивну співпрацю - домовились, що вчителі шкіл, де навчається українська меншина в Молдові, підвищуватимуть кваліфікацію в Україні, і навпаки. Також є згода стосовно створення спільних комісій з напрацювання підручників, спільні науково-технічні проекти тощо. А загалом слід розуміти, що Україна та Молдова мають багато схожих проблем, і якщо ми зможемо плідно співпрацювати над їхнім вирішенням, у виграші залишаться усі.

Окрема історія - зустріч з новопризначеним Міністром освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії Масахіко Шибаяма. Він зайняв посаду тільки 2 жовтня, зі мною у нього була одна з перших міжнародних зустрічей. Думаю, він був дещо вражений кількістю пропозицій для співпраці. Йшлося й про підписання договору про співпрацю у сфері науки та інновацій (зараз ми працюємо за старим, підписаним ще за часів Радянського Союзу), і про визнання дипломів, і про відновлення роботи спільної комісії зі співпраці у сфері науки між країнами, також я запропонувала японській стороні стати країною-учасницею Українського Науково-Технологічного Центру (хто не знає - це така міжнародна організація, членом якої, зокрема є, наприклад, США. Вона займається питаннями ядерної безпеки, біологічної безпеки тощо). З огляду на три успішні проекти, які ми вже разом реалізували в межах цієї організації, це доволі перспективна пропозиція.

Унаслідок домовилися письмово через посольство обмінятися пропозиціями для співпраці, а також почати консультації про відновлення роботи спільної комісії. Початок покладено.

Ще одна річ, яка мене надзвичайно вразила, - це візит у звичайну японську школу поблизу Токіо, але ця розповідь буде у наступному дописі.

Додаю фото, аби ви могли візуалізувати процес того, як це все відбувалося.

Оригинал