А.Спиваковский: об отдельных проблемах Условий приема

Условия приема следует оценивать и рассматривать с точки зрения преодоления негативных тенденций

А.Спиваковский: об отдельных проблемах Условий приема

Автор: Александр Спиваковский, народный депутат, первый заместитель председателя Комитета ВР по вопросам науки и образования, член фракции БПП.

Сьогодні відбулось чергове засідання Комітету з питань науки і освіти.

На засіданні були присутні: народні депутати України - члени Комітету Олександр Співаковський, Олексій Скрипник, Володимир Литвин, Тарас Кремінь, Ірина Констанкевич, Михайло Поплавський, народний депутат України Микола Фролов, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, міністр культури України Євген Нищук, перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич, заступник міністра фінансів України Юрій Джигир, заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський, генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, завідувач відділу Інституту загальної та неорганічної хімії імені В.І. Вернадського НАН України Анатолій Білоус, віце-президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк, віце-президент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв, голова Ради ректорів Київського вузівського центру, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури Петро Куліков, ректор Національного університету біоресурсів та природокористування України, голова Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України «Украгроосвіта» Станіслав Ніколаєнко, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону, ректор Одеського національного екологічного університету Сергій Степаненко, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Сумського регіону, ректор Сумського державного університету Анатолій Васильєв, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Полтавського регіону, ректор Полтавського нацiонального технiчного університету імені Юрія Кондратюка Володимир Онищенко, голова Ради Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців в галузі вищої освіти Ростислав Щокін, відповідальний секретар громадської організації «Спiлка ректорiв вищих навчальних закладiв України» Ярослав Болюбаш, директор Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, голова Правління ГО «Всеукраїнська Асоціація працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» Валерій Булгаков, заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти, головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин, ректори закладів вищої освіти представники освітянської сфери, експертного середовища, громадських організацій та інші запрошені.

На порядок денний засідання було винесено п’ять питань:

1. Проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів» щодо зміни розміру іменних стипендій Верховної Ради України.

2. Про стан підготовки Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.

3. Про проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018, КМУ).

4. Про підсумки вступної кампанії до закладів вищої, фахової передвищої і професійно-технічної освіти України у 2018 році.

5. Про проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку» (реєстр. № 8571 від 06.07.2018, н. д. О. Співаковський, О. Скрипник, І. Кириленко, Т. Кремінь, В. Литвин, І. Констанкевич).

Першим питанням Комітетом було розглянуто проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів» щодо зміни розміру іменних стипендій Верховної Ради України, нормами якої передбачено збільшити розміри іменних стипендій Верховної Ради України для студентів технікумів, коледжів, училищ (вищих навчальних закладів I—II рівня акредитації), які навчаються за освітнім ступенем (освітньо-кваліфікаційним рівнем) «молодший спеціаліст» або «бакалавр» до 2130 гривень на місяць, а для студентів університетів, академій, інститутів, консерваторій (вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації), наукових установ, які навчаються за освітнім ступенем (освітньо-кваліфікаційним рівнем) «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» – до 2720 гривень на місяць.

Необхідність термінового розгляду цієї постанови була зумовлена досить скрушними обставинами. Так, сьогодні проект постанови аналогічного змісту (р. н. 9101) було винесено на розгляд Верховної Ради України, проте, незважаючи на оголошену під час виступів представниками усіх фракцій позицію щодо необхідності підтримання української освіти та надання підвищених стипендій кращим студентам наших закладів вищої освіти, при голосуванні ледве набралось 125 голосів «за» і постанова фактично була провалена!

Тому виникла нагальна необхідність повторної підготовки такої постанови, термінової її реєстрації та направлення на розгляд Верховної Ради України, щоб уже на цьому пленарному тижні ми могли прийняти за нею необхідне рішення.

Цей проект рішення членами Комітету було підтримано одноголосно.

Другим питанням було розглянуто стан підготовки Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.

Під час обговорення я висловив свою позицію з цього питання, зміст якої полягав у наступному:

Міністерство освіти і науки 4 вересня розмістило для громадського обговорення проект Умов прийому до закладів вищої освіти у 2019 році. Цей документ - це своєрідна конституція вступної кампанії. Керуючись нею, кожен університет складає свої Правила вступу. Вагу цього документа не варто применшувати: від нього значною мірою залежить подальший поступ університетів.

У представленому проекті можна виділити 10 основних змін та новацій, направлених на підвищення якості вищої освіти та покращення процедури вступу. Однак окремі нововведення викликали резонанс та неоднозначне сприйняття у науково-педагогічної громадськості. Тому це питання стало предметом розгляду на нинішньому засіданні Комітету.

Умови прийому у нинішньому варіанті варто розглядати і оцінювати з точки зору доступу до вищої освіти, її розвитку та подолання низки негативних тенденцій, які тісно пов’язані зі вступною кампанією. Зокрема, йдеться про відсутність ґрунтовної методики визначення потреби у фахівцях з вищою освітою, дисбаланс регіонального розподілу державного замовлення, проблему доступності сільської молоді до вищої освіти, низький рівень підготовки вступників на окремі педагогічні, природничі та інженерні спеціальності, поглиблення внутрішньої (міжрегіональної) міграції абітурієнтів та освітньої міграції за кордон, проблему формування показників регіонального замовлення.

Зміни в Умовах прийому, що стосуються скорочення термінів вступної кампанії, використання сертифікатів ЗНО 2018, 2019 років та сертифікатів 2017 року (за винятком іноземних мов) спрямовані на покращення процедури вступу і не викликають жодних заперечень.

Особливої уваги заслуговує, без сумніву, прогресивне нововведення щодо запровадження механізму першочергового зарахування вступників у медичні та педагогічні заклади вищої освіти, які виявлять бажання працювати у сільській місцевості. Зокрема, йдеться про вступників на спеціальності галузей знань «Освіта/Педагогіка» і «Охорона здоров’я», які укладуть угоду про відпрацювання не менш як 3 роки в селі або селищі міського типу. Це нововведення є першим серйозним кроком для вирішення питання підвищення доступу сільської молоді до вищої освіти, а в перспективі дозволить покращити рівень кадрового забезпечення в освітній та медичній сферах у сільській місцевості.

Важливою зміною буде поширення пільг для учасників бойових дій не тільки на учасників АТО/ООС, а й на всіх вступників цієї категорії.

Водночас окремі нововведення, передбачені проектом Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році, зокрема розширення практики встановлення мінімальної кількості балів -150- з першого та другого конкурсних предметів для вступу на спеціальності галузей знань «Право», «Публічне управління та адміністрування» та «Міжнародні відносини», збільшення переліку спеціальностей при вступі в магістратуру, на які передбачено вступний іспит з іноземної мови з використанням технологій ЗНО, проведення творчих конкурсів до початку основної сесії ЗНО - з 16 березня до 15 травня та інші, викликали дискусію та неоднозначне сприйняття науково-педагогічною та культурно-мистецькою громадськістю.

Комітет з питань науки і освіти також надіслав Міністерству освіти і науки України для врахування пропозиції до Умов прийому у 2019 році. Окремі з них враховані, зокрема щодо збільшення розміру сільського коефіцієнта для вступників на аграрні спеціальності, передбачення фіксованих квот державного замовлення до медичних і педагогічних закладів вищої освіти для осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, автоматизації встановлення сільського коефіцієнта для вступників із сільської місцевості.

На окремих з проблем Умов прийому на 2019 рік та пропозицій Комітету я зупинився більш детально.

Щодо фіксованого обсягу державного замовлення для спеціальностей, які є стратегічними для розвитку економіки та національної безпеки

Ця пропозиція повторюється у кожному другому листі до Комітету, надісланих в процесі обговорення Умов прийому. МОН звертає увагу на ст. 72 Закону України щодо права осіб на здобуття вищої освіти за кошти Державного бюджету України тільки на конкурсних засадах.

На жаль, в умовах широкого конкурсу часто кращі студенти обирають кон'юнктурні та популярні спеціальності, які не затребувані економікою країни. Як будемо враховувати іншу сторону медалі - потреби економіки держави? Звертаю увагу, що відповідно до ст.3 Закону України «Про вищу освіту» державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах, в тому числі сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу, державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності. Ми маємо перелік спеціальностей, яким надається особлива підтримка держави. Цього недостатньо. Можливо, доцільно зробити для них закриті конкурсні пропозиції.

Цьогорічна вступна кампанія ще раз підтверджує проблеми з підготовкою фахівців для високотехнологічних галузей. Прохідний бал на окремі затребувані економікою спеціальності є вкрай низьким, наприклад:

  • 08 Енергетика-117, 149 балів;
  • 132 Матеріалознавство-107,889 балів;
  • 133 Галузеве машинобудування -107,46 балів;
  • 131 Прикладна механіка -106,485 балів.

Нині існують суттєві ризики для держави, пов’язані з потенційною неспроможністю розвивати і підтримувати у майбутньому високотехнологічні галузі економіки та формувати людський капітал для розбудови держави на інноваційних засадах.

Щодо дисбалансу розподілу державного замовлення по регіонах

За даними Міністерства освіти і науки України, понад 51% обсягу державного замовлення сконцентровано у закладах вищої освіти трьох регіонів: м. Києва (27,7% ), Харківської (12,5%) та Львівської областей (11,2%). Водночас цього року у 17 регіонах України показники суттєво погіршились порівняно з 2017 роком, зокрема зменшилась кількість рекомендованих на навчання за державним і регіональним замовленням на ступінь бакалавра у Рівненській області –на 29,3%, Полтавській – на 19,5%, Черкаській - 17,9%, Волинській- 16,2%, Миколаївській -15,2%, Закарпатській -14,7%, Запорізькій- 14,5%, Хмельницькій -13,6%, Житомирській-10,1%, Тернопільській -9,2%, Чернігівській -9% тощо.

При цьому різниця між питомою вагою населення регіонів (відсоток від населення країни в цілому) і відсотком місць державного замовлення в окремих областях сягає 2-3 рази. Тож про який пропорційний розподіл державного замовлення за широким конкурсом йдеться? На думку деяких ректорів, така ситуація в найближчому майбутньому може призвести до занепаду і знищення регіональної вищої освіти. На жаль, запроваджений регіональний коефіцієнт не дає змогу поправити ситуацію.

Комітет запропонував МОН разом зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією університетів України створити робочу групу з опрацювання проекту регіоналізації адресного розміщення державного замовлення на навчання для здобуття ступеня бакалавра, запропонованого Радою ректорів Одеського регіону, та підготувати узгоджені пропозиції до проекту Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році. Можливо, проект в цілому нам не підходить, але вірогідно знайти раціональне зерно.

Щодо впровадження 150-бального порогу на найбільш популярні спеціальності («Право», «Міжнародні відносини», «Публічне управління та адміністрування»)

Ця новація викликає чимало запитань. По-перше, чи прораховано наслідки впровадження цієї новації та ефект від неї? Твердження, що ця новація призведе до підвищення якості підготовки фахівців, є дуже сумнівним. Щоб вилікувати хворобу, треба спочатку виявити її причину. Створити «бар'єр» у 150 балів набагато простіше, ніж розібратися у проблемі низького рівня шкільної освіти і вирішити її. Вважаю, що підвищення прохідного порогу має відбуватися паралельно з підвищенням якості загальної середньої освіти.

Варто зазначити, що цього року під час вступу на медичні спеціальності («Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія») уже діяв 150-бальний поріг з другого та третього конкурсних предметів. У результаті, за даними Міністерства охорони здоров'я України, на спеціальність «Медицина» вступило на 28% менше абітурієнтів, ніж 2017 року, на спеціальність «Стоматологія» — на 45% менше, на спеціальність «Педіатрія» — на 37% менше. Аналіз показує, що медичні заклади вищої освіти переважно недоотримали вступників на контрактну форму навчання та набрали більш вмотивованих та з вищим рівнем знань абітурієнтів.

Однак, у нашому випадку мова йде не про 20 медичних університетів (не в кожній області є медичний університет), а, наприклад, про 300!!! закладів вищої освіти України, в яких викладається право. Тому наслідки впровадження такої новації можуть бути дуже відчутними, якщо не катастрофічними.

За вибірковими оцінками окремих експертів Реанімаційного пакету реформ, навіть у багатьох класичних національних університетах частка тих, хто не подолав би цей поріг, серед вступників на денну форму навчання, перевищує 50%, а в деяких досягає 70%. В деяких інших закладах ця частка сягає майже 100%. Найменшою вона є в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» - близько 2% та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка –дещо перевищує 10%.

За даними експертів Аналітичного центру СEDOS, кількість зарахованих на спеціальності галузі знань «Право», які не подолали 150 балів з української мови та/або історії під час вступної кампанії 2018 року:

  • Національний університет «Одеська юридична академія» -381осіб;
  • Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого -362 особи;
  • Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ -256 осіб;
  • Харківський національний університет внутрішніх справ - 179 осіб;
  • Національна академія внутрішніх справ -164 особи;
  • Національний університет «Львівська політехніка»-155 осіб;
  • Університет державної фіскальної служби України -125 осіб;
  • Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» -116 осіб;
  • Львівський державний університет внутрішніх справ- 112 осіб;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України- 105 осіб.

Чи є якісь розрахунки: скільки викладачів залишиться без роботи і скільки абітурієнтів оберуть для вступу університет в іншій країні? Втрата абітурієнтів нашими закладами вищої освіти може призвести до закриття не тільки приватних університетів, а й частини державних. Думаю, що суть криється не в підвищенні рівня підготовки фахівців, а в черговій економії коштів. Пропозиція Комітету: відмовитись на даному етапі від цієї новації, яка до того ж суперечить чинному законодавству про освіту у частині доступу до вищої освіти.

Щодо підвищення рівня знань вступників з математики

У 2018 р. загострилася проблема низького рівня підготовки вступників, рекомендованих на навчання за державним замовленням з окремих педагогічних, природничих та інженерних спеціальностей. Варто зазначити, що цього року не подолали поріг «склав/не склав» 13,7% робіт учасників (від 8,3% з біології до понад 16% з фізики, математики та німецької мов).

Нещодавно на засіданні Колегії МОН прийнято рішення про запровадження, починаючи з 2021 року, обов’язкової державної підсумкової атестації з математики для осіб, які завершують навчання за повну загальну середню освіту (крім випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Всебічно підтримую таке рішення.

Однак, математику за рік не вивчиш. Без розуміння і знання основ не перейдеш до алгебраїчних функцій і рівнянь. Тому прошу розглянути можливість запровадження з 2019 року державної атестації з математики, алгебри та геометрії для учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти (це прообраз колишніх екзаменів, які пізніше були відмінені). Натепер у 5-7 класах закладів загальної середньої освіти оцінювання та моніторинг навчальних досягнень учнів з математики (алгебри та геометрії) здійснюється шляхом проведення тематичних, семестрових та річних підсумкових письмових контрольних робіт. Думаю, що таке рішення посилить увагу учнів до математики.

Щодо встановлення антимонопольного запобіжника у вигляді обмеження максимального обсягу державного замовлення

У результаті впровадження широкого конкурсу виникла ситуація, коли значна частина державного замовлення з окремої спеціальності концентрується в окремому закладі вищої освіти. Наприклад, зі спеціальності 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії за результатами адресного розміщення державного замовлення було надано бюджетних місць: Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 66 місць (37% від загального обсягу), Львівський національний університет імені Івана Франка – 44 місця (24,7% від загального обсягу). Ще очевиднішою є ситуація з державним замовленням на спеціальності «Право», «Менеджмент», «Фінанси». Зокрема, в 2018 р. для 29 спеціальностей із суперобсягом 100 і більше осіб, за якими здійснювалося адресне розміщення державного замовлення, 25% загального обсягу та більше отримував один провідний заклад вищої освіти. У тому числі в 19 випадках лідер отримував від 25 до 35% загального обсягу, у 8 випадках - від 35 до 50%, в 3 випадках - понад 50%. Практично у всіх випадках така концентрація досягалася через заниження вимог до вступників. У зв'язку з цим доцільним є обмеження максимального обсягу державного замовлення для закладу на рівні 25% від суперобсягу для спеціальностей, де загальний обсяг державного замовлення не перевищує 100 осіб. Така норма фактично буде антимонопольним запобіжником, який може сприяти розвитку конкуренції і підвищенню якості освіти з відповідних спеціальностей. Також її запровадження може сприяти більш збалансованому розподілу державного замовлення між регіонами.

Розумію, що розпорошення державного замовлення не призведе до підвищення якості вищої освіти. Однак, концентрація понад 30% державного замовлення в одному закладі вищої освіти є також навряд чи обґрунтованою.

Щодо збільшення переліку спеціальностей при вступі в магістратуру, на які передбачено вступний іспит з іноземної мови з використанням технологій ЗНО

Неоднозначне сприйняття викликає також збільшення переліку спеціальностей при вступі в магістратуру, на які передбачено вступний іспит з іноземної мови з використанням технологій ЗНО, та їх вибірковість (зокрема, «Музеєзнавство, пам'яткознавство», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», а також усі спеціальності галузей знань «Богослов’я», «Соціальні та поведінкові науки», «Управління та адміністрування», «Інформаційні технології», «Публічне управління та адміністрування»).

У народі кажуть: як ти корабель назвеш, так він і попливе. Іспит з використанням технологій ЗНО є не щось інше, як ЗНО. Тому варто зауважити, що відповідно до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань.

Водночас прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту та бала за особливі успіхи.

На мою думку, Умови прийому, встановлені на законодавчому рівні, повинні сприяти вступу абітурієнтів до закладів вищої освіти України, а не створювати перепони для цього, тим самим призводячи до відтоку абітурієнтів за кордон.

Відповідно до листа Спілки ректорів вищих навчальних закладів України від 28.09.2018 р.№84-ср, заклади вищої освіти також звертають увагу на необхідності зменшення кількості заяв вступників при вступі на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра до п’яти; перегляду вагових коефіцієнтів складових конкурсного балу за спеціальностями і порядку врахування додаткових балів за успішне закінчення підготовчих курсів; врегулювання питання заміщення місць державного замовлення, що отримані за рахунок анулювання рекомендацій вступників, які не виконали умови за раніше наданими рекомендаціями, а також відновлення цільового прийому сільської молоді тощо.

Таким чином, попри низку позитивних змін, проект Умов прийому на 2019 рік містить і недоліки та поки що не дає змоги усунути низку негативних тенденцій, які склалися у системі вищої освіти протягом останніх десятиліть і потребують вирішення. Безумовно, документ потребує серйозного доопрацювання.

За результатами обговорення, члени Комітету прийняли одноголосне рішення щодо наступного:

1. Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Юрія Рашкевича щодо стану підготовки Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році взяти до відома.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1. Встановити граничний строк затвердження обсягу державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів до 1 червня кожного року.
2.2. Прискорити розроблення пропозицій щодо реформування системи державного замовлення та забезпечення умов сталого розвитку закладів вищої освіти.
2.3. Передбачити фіксований обсяг державного замовлення для спеціальностей, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, в тому числі інженерно-технічних, педагогічних, аграрних.
2.4. Підготувати та внести до Верховної Ради України проект змін до Закону України «Про вищу освіту» стосовно запровадження профілізації вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями), з урахуванням профільності закладів вищої освіти (вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації), а також запровадження механізму індикативної собівартості (у обсягах мінімального розміру вартості навчання за кожною спеціальністю(спеціалізацією) відповідно до ліцензійних умов. 
2.5. Передбачити фіксовані квоти державного замовлення до медичних і педагогічних закладів вищої освіти для осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу.
2.6. Доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких знаходяться заклади вищої освіти, розробити ґрунтовну методику визначення потреби держави у фахівцях з вищою освітою та обсягів державного замовлення на підготовку фахівців у закладах вищої освіти державної і комунальної форми власності з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та проблем регіонального розвитку.
2.7. Стимулювати збільшення регіонального замовлення на підготовку фахівців у державних та комунальних закладах вищої освіти.

3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:
1. Спільно зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією навчальних закладів України приватної форми власності, Радою Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти, Громадською Радою при Міністерстві освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких є заклади вищої освіти, доопрацювати проект Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.
3.2. З метою усунення дисбалансу регіонального розподілу державного замовлення опрацювати посилення впливу регіонального коефіцієнту, збільшити регіональний коефіцієнт для Рівненської та Черкаської областей. 
3.3. Спільно зі Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціацією університетів України створити робочу групу з опрацювання проекту регіоналізації адресного розміщення державного замовлення на навчання для здобуття ступеня бакалавра, запропонованого Радою ректорів Одеського регіону, та підготувати узгоджені пропозиції до проекту Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році.
3.4. Узгодити з Міністерством культури України терміни проведення творчих конкурсів під час вступної кампанії 2019 року. 
3.5. Збільшити розмір сільського коефіцієнта для вступників на аграрні спеціальності відповідно до пропозицій Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України «Украгроосвіта».
3.6. Відмовитись від розширення практики встановлення мінімального значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти за окремими спеціальностями.
3.7. Розглянути можливість запровадження, починаючи з 2019 року, обов’язкової державної підсумкової атестації з математики, алгебри та геометрії для учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти.
3.8. Вжити заходів щодо автоматизації встановлення сільського коефіцієнта для вступників із сільської місцевості на освітній ступінь бакалавра на основі повної загальної середньої освіти.
3.9. Встановити прозорі правила розподілу місць державного замовлення для підготовки фахівців на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
3.10. Запровадити додаткову сесію єдиного вступного іспиту до магістратури у жовтні 2019 року для вступників за кошти фізичних та юридичних осіб.
3.11. Перенести використання результатів Ліцензійного інтегрованого іспиту «КРОК М» на 2020 рік та додатково вивчити питання його використання.
3.12. Забезпечити перехід на подання вступниками на основі повної загальної середньої освіти на місця державного (регіонального) замовлення не більше п’яти заяв.
3.13. Врегулювати питання збереження за закладами вищої освіти бюджетних місць, що вивільняються при відрахуванні (переведенні на контракт) осіб, які відмовились відшкодовувати до державного або місцевого бюджету кошти, витрачені раніше на оплату послуг з підготовки фахівців на такому самому рівні освіти.

4. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством освіти і науки України:
1. Удосконалити систему розподілу місць державного замовлення для збалансування попиту на різні спеціальності.
4.2. Проаналізувати пропозицію експертів РПР («Реанімаційного Пакету Реформ») щодо встановлення антимонопольного запобіжника у вигляді обмеження максимального обсягу державного замовлення, що припадає на один заклад вищої освіти, на рівні 25% від загального обсягу державного замовлення зі спеціальності (крім спеціальностей із загальним обсягом менше 50 осіб та окремих природничих і інженерних спеціальностей, що вимагають концентрації державних ресурсів), з метою її використання при розподілі державного замовлення.

5. Надіслати це Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству фінансів України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України, Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, Раді Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти та Асоціації працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Оригинал

Освіта.ua
05.10.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Аліса
Шановні колеги, ми прагнемо до розвитку високоінтелектуального суспільства, бажаємо жити і працювати у демократичній державі, а самі намагаємося обмежити права молоді на отримання вищої освіти шляхом підвищення прохідного балу ЗНО 150+, чим провокуємо відтік талановитої молоді за кордон. Не прохідний бал ЗНО потрібно підвищувати, а посилювати щорічні контрольні заходи за якістю освіти у ВНЗ, тоді і результат буде. Талановитіші залишаться, а бездарі відсіються.
михаїл
Я був спортсменом. Потім травма. В спорті не мав майбутнього, а знань не вистачало. Рік цілодобової роботи з репетиторами і вдала сдача ЗНО, в тому числі з матиматики 164. Бажання, необхідність та гарні виклидачі!!!
АМА
Какие последствия ЗНО для учеников, например 5 класса? Не лишать же их возможности дальше учиться в школе. Или уже есть и такие мысли? А кто вообще виноват, что уже в пятом классе ученик не знает математику? А какие последствия для его преподавателя? А если весь класс не сдал ЗНО? А кто-нибудь проверял на вероятность сдачи ЗНО депутатами, министрами, которые все это предлагают, работниками образования, учителями? Дайте детям возможность учиться, особенно за свои средства, а жизнь покажет какими они стали специалистами. Известны случаи когда троечники успешно справляются с возложенными на них обязанностями, а отличники не справляются.
Галина
Для АМА: Які це ЗНО в 5-му класі?
Комментировать
Олена
Запровадження обов’язкової атестації з математики учнів 5-7 класів може підняти рівень знань і подальші результати ЗНО. Щодо мінімальних балів ЗНО, вважаю доцільним залишити їх на попередньому рівні.
артем
Подготовка высококвалифицированных научно-преподавательских кадров длительный и кропотливый процесс. Уменьшение количества студентов приведет к сокращению потенциальных ученых, да и вообще специалистов, сокращению ВУЗов, научных школ, оттоку еще работающих в Украине перспективных педагогов. Давайте лучше думать как улучшать всю систему образования, в том числе и в школе, даже в первую очередь в школе.
АА
Середній рівень знань випускників, а відповідно і учнів шкіл, суттєво залежить від рівня викладання в школі та професійності педагога. МОН України, на мій погляд, замість роботи по підвищенню якості середньої освіти, що привело б к збільшенню кількості абітуріентів з високими балами при тестуванні, вже не перший рік експерементує з обмеженнями для наших дітей щодо вступу у вищі навчальні заклади. Таке враження, що ціль виховати приметивну дешеву робочу силу, якою росто маніполювати. А я хочу, щоб мої діти були освідчані навіть якщо їм не повезло з вчителем в школі, а в мене не було достатніх коштів на кваліфікованих репетиторів, які, між іншим, не завжди хочуть працювати в "сучасній" школі.
Сергій
Шановні, проект Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2019 році однозначно має бути допрацьований, оскільки впровадження 150-бального порогу на популярні спеціальності катастрофічно перекроє можливість випускникам шкіл, не кажучи вже про вступ на заочне відділення дорослих,навчатися за обраною спеціальністю. З метою економії коштів та скорочення певних ВНЗ і факультетів можна "виплеснути з водою і дитину"!
Loki
Для Сергій: Проблема не в економії, проблема в тому що людина з низькими балами нездатна до навчання, в медичному ЗВО точно. Я викладач медичного ЗВО, тому про юристів не скажу, однак думка про те що прокурором/суддею/слідчим (зверніть увагу на кількість ЗВО МВС у списку) стане людина, яка з проблемами долала шкільну програму викликає в мене навіть не обурення, а страх. Я багато раз на цьому сайті писав (колись мав нік "викладач медуніверситету") і буду писати, що людина яка не подолала 150 балів (а бажано 160-170) з біології НЕ ЗМОЖЕ навчатись на медицині, людина яка не подолала 150 (а бажано 160-170) балів з хімії НЕ ЗМОЖЕ навчатись на фармації. Все, що пишуть "дитина мріє стати лікарем, схаменеться почне вчитися" це неправда. Це мій досвід. Балачки про те, що "їх відрахують з медуніверситету якщо не зможуть вчитись" це не правда. Контрактників не виганяють, це політика керівництва ЗВО. Всіх ЗВО, не тільки медичних. Зверніть на пункт 3.11, справа в тому, що обхідною можливістю вступити на медицину без 150 балів, це вступ на базі середньої спеціальної медичної освіти (після медколеджу). Багато студентів цим в цьому році скористались. І цю можливість обійти правила хочуть закрити шляхом введення тестування в коледжах КРОК-М (воно й зараз є однак не впливає на можливість вступу в медичний ЗВО). Комітет як я зрозумів хоче зберегти можливість обходу ЗНО при вступі в медичні ЗВО.
Сергій
Для Loki: Дякую за відповідь, можливо, мова не лише про економію; але річ у тім,що є багато людей, які в школі навчалися не дуже добре, а потім ставали успішними фахівцями, захищали дисертації тощо. Багато хто починає замислюватися про відповідальність після досягнення повноліття. По-друге, наше суспільство ще не готове, як, наприклад, у Чехії, щоб лише 5 % дітей після школи вступили у ВНЗ, потрібен деякий, назвемо так - перехідний період, поки кількість ВНЗ об`єктивно зменшиться, а система ПТУ значно покращиться, адже саме сьогодні багато хто нізащо не піде до ПТУ. І скільки буде непрацюючих, нікому не потрібних випускників шкіл, і чим вони займуться... По-третє, власний досвід підтверджує, що багато людей цікавляться юриспруденцією і вступають на правові факультети за контрактом, особливо на заочну форму навчання, не тому, щоб стати правником, а щоб краще розуміти життя, політико-правові тенденції в сучасному складному світі. Зараз право вивчають і особи за 70 років у межах Університету Третього Віку, і це нікого не дивує. І по четверте, на Право не потрібно здавати ЗНО з хімії та біології та точних дисциплін, а українську та знання з історії можна підтягнути, зокрема вивчаючи на 1-2 курсах Історію держави і права України та Історію держави і права зарубіжних країн. Якщо за підсумками ЗНО після проходження 150-бального порогу усі зможуть поступати на спеціальність Право лише до КНУ імені Т. Шевченка або до "Могилянки", то що ж буде з іншими вузами, кадрами і освітою в цілому по Україні?! Отже, проблема комплексна, соціально важлива, але, не розвязавши увесь комплекс питань, не варто приймати швидких рішень...
Loki
Шановний Сергій, я можу стверджувати тільки про медичні виші. І я залишаюсь при свої думці, що 150 балів (а краще 160) там потрібні, адже я бачив достатньо, щоб переконатись в цьому Що стосується права, то скоріш за все вихід полягає у тому, що можливо на бакалавра права можна допускати і без 150 балів. Але на магістрів, в тому числі контрактних потрібен ВКРАЙ СУРОВИЙ відбір. Це має бути ЗНО без успішного складання котрого не можливий вступ до магістратури як на бюджетну так і контрактну форму навчання, як в державному так і приватному виші. Провести це через ЕДБО, щоб без цього диплом магістра права не можна було дати. Таким чином бакалавр для людей, які вчаться для себе, а магістрів для тих для кого це фах. Суддями, прокурорами, нотаріусами, слідчими і адвокатами можуть бути тільки магістри права. І важливо, зробити так, щоб це ЗНО при вступі не було схоже на наші КРОКи, які дійсно, не скласти може тільки розумово відстала людина або яка взагалі нічого не вчила.
Комментировать
Олена
Привітаю рішення про фіксовані квоти державного замовлення до медичних і педагогічних закладів вищої освіти для осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу. Це відповідає реаліям і дозволить розвинути медичні заклади і підняти рівень викладання в школі та забезпечить доступність вищої освіти для молодих селян. Повністю підтримую автора щодо несвоєчасності підвищення прохідного балу для окремих спеціальностей. Нова школа лише народилася в Україні. Нехай вона підготує за 12 років нових випускників, здатних подолати такий бар`єр, інакше це не є справедливим по відношенню до абітурієнтів цих спеціальностей!

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!