Osvita.ua Блоги И. Ликарчук: о «катастрофе» в украинском образовании
И. Ликарчук: о «катастрофе» в украинском образовании

Качество образования не может определяться только знанием совокупности формул, дат, фактов и правил

И. Ликарчук: о «катастрофе» в украинском образовании

АвторИгорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Катастрофа в українській освіті. Так деякі ЗМІ прокоментували основні результати ЗНО-2018. Такий висновок вони й багато блогерів роблять на підставі того, що велика кількість учасників тестування не дала (чи не вгадала) правильні відповіді на питання, котрі на перший погляд не є складними.

Із позицій креативності та сенсаційності дійсно дивним виглядає той факт, що величезна кількість абітурієнтів не упізнала будівлю Верховної Ради чи не змогла виконати ділення числа із дробами. Або неправильно поставили кому у складній синтаксичній конструкції. Або не знали дати історичної події, важливість якої кожен має право оцінювати по-різному й, відповідно, запам’ятовувати дату, коли вона відбулася, чи не запам’ятовувати. Або абітурієнти масово забули, якому із українських поетів належать ті чи інші віршовані рядки...

Перелік подібних прикладів можна продовжувати досить довго. І якщо навіть побіжно переглянути тестові завдання з усіх предметів, то складається враження, що укладачі цих тестів, перелопативши шкільні підручники за різні роки, діяли не чим іншим, як методом «тику».

Іншими словами: у величезній масі подій, фактів, правил, формул, закономірностей, які упродовж 11 років утовкмачували дітям в голови, вихопили цілком випадково кілька десятків тих, знання яких, за суб’єктивною (!) думкою укладачів, може свідчити про рівень навчальних досягнень абітурієнта. При тому, що ці завдання є дуже різними за вертикальною чи горизонтальною інтеграціями, вони абсолютно не враховують ситуації, у яких будуть застосовуватися тощо.

Цей вибір залежав лише від рівня фахової, методичної, тестологічної підготовки, уподобань, власних знань, досвіду 1-2 осіб, котрі є укладачами тестів. Фактично, для вимірювання навчальних досягнень десятків тисяч людей був запропонований інструмент невідомої якості. А якщо знати й те, що в УЦОЯО не доведений до ладу Банк тестових завдань, котрий мав би бути укомплектований апробованими завданнями; немає практики сертифікації укладених тестів та їхньої фахової експертизи до початку оцінювання; відсутня практика громадського обговорення змісту зовнішнього оцінювання після його проведення; немає практики високопрофесійної фаховоі підготовки розробників тестових завдань, то цілком закономірним є питання про якість самих тестів.

І чи може такий, з дозволу сказати, «інструмент», зробити замір такої якості, щоб на його основі робити висновки про наявність чи відсутність катастрофи в українській освіті? Упевнений, що не може. Більше того, цей «інструмент» ніколи не призначався для вимірювання якості освіти. Тести ЗНО мають зовсім інше цільове призначення.

ЗНО запроваджувалося й проводиться для визначення рівня навчальних досягнень (а не рівня знань, між іншим) випускників шкіл, які виявили бажання стати студентами та їхнього ранжування за рейтинговою шкалою, у котрій 158 чи 170 балів абсолютно не означають оцінку «за знання».

Тож і маємо ситуацію, коли не дуже якісний інструмент використовується для вимірювання того, для чого він не призначений. Як, скажімо, циркуль для визначення маси…

Чи можна на основі таких вимірів робити якісь серйозні й далекоглядні висновки? Особливо у тому, що ми називаємо якістю освіти? Адже якість освіти не може визначатися лише знанням сукупності формул, дат, фактів, правил, закономірностей, котрі 11 років учні вивчають в українській школі.

І чи не перетворюємо ми з такими підходами ЗНО у своєрідний КВК? Якщо це так, то катастрофа тут.

Оригинал

Освіта.ua
23.08.2018

Популярные блоги
В. Громовой: мы реформируем образование, которого нет Реалии гораздо печальнее, чем себе представляют ожесточенные зрадофилы и огульные критиканы
Валентина Волчан: домашние задания все-таки нужны ДЗ - один из первых способов узнать, насколько ученик усвоил программу, и обратить внимание на проблемы
Н. Клясен: педагогов надо обучать качественно Профессиональную деятельность учителя невозможно однозначно оценить по общим критериям
Н. Чуприна: о трех «прорывах» в вопросе сертификации Давайте поговорим о том, что следовало бы сделать, если мы говорим о сертификации учителей
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Мнение
Согласна с вами. В системе образования действительно катастрофа. Но эта катастрофа порождена самой системой а не несовершеннолетними детьми. Их вина лишь в том что они привязаны к конкретной школе и не могут даже шёпотом сказать что их учитель некомпетентен. Почему в классах каждого преподавателя не висит копия его диплома с отметками. Чему может научить троечник учитель. Давайте будем честными и по поводу книг по предметам. Давно не секрет что для качественной подготовки нужно докупать гору дополнительной литературы. В связи с этим вопрос возникает к качеству учебников. Их нужно менять начиная с первого класса. И ещё к вопросу об учителях. Все знают что если дополнительно не заниматься с репетитором или не ходить на курсы результат и будет таким как вы пишите. И последнее . Какие могут быть рейтинги школ при таких обстоятельствах.
Учитель
Для Мнение: Повешу свой - у меня красный. Вопрос - как мой с отличием диплом повлияет на уровень знаний в ПТУ?
Даша
Для Мнение: с репетиторами не занималась,сдавала 4 предмета на ЗНО,поступила на бюджет. Закончила обычную среднюю школу,не лицей,не гимназию. Откровенно слабой была лишь учитель биологии,все остальные- на очень высоком уровне преподавания. Не знаю,какие у них дипломы,но учить они умею))))
Комментировать

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!