Osvita.ua Блоги И. Ликарчук: вцелом 100 тысяч абитуриентов не прошли ЗНО
И. Ликарчук: вцелом 100 тысяч абитуриентов не прошли ЗНО

Самое обидное то, что виновными в этой позорной ситуации организаторы ЗНО назначили абитуриентов

И. Ликарчук: вцелом 100 тысяч абитуриентов не прошли ЗНО

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Пройшло кілька днів після того, як офіційно оголосили узагальнені результати ЗНО-2018.

Преса порахувала, що укупі 100 тисяч абітурієнтів його не пройшли. Правильніше, мабуть, буде сказати, що маємо 100 тисяч випадків, коли абітурієнти не змогли здолати поріг «склав/не склав». При тому, що з ряду предметів цей поріг був визначений на рівні проценту вгадування. Це страшенно прикро і страшенно погано.

Але іще більш прикрим, на мою думку, є те, що винуватими в цій ганебній ситуації організатори ЗНО призначили абітурієнтів. Я далекий від того, щоб стверджувати про їхню святість і непорочність. Але чи винуваті в тому ЛИШЕ абітурієнти?

Зокрема, у тому, що рівень організації освітнього процесу у величезній кількості шкіл та ПТНЗ є ганебно низьким? Чи в тому, що батьки багатьох із них не можуть найняти для своїх дітей репетиторів? Чи винуваті абітурієнти із сіл, що у багатьох випадках там репетиторів взагалі знайти не можна, або ж такими виступають ті самі вчителі, котрі мали б навчати на уроці?

Чи винуваті вони в тому, що далеко не в кожному населеному пункті навіть обласного рівня є можливість обрати профільний заклад? Але, незважаючи на це, випускники ліцеїв філологічного чи математичного профілів і шкіл, які працюють за типовим навчальним планом, отримали тести однакового рівня складності.

А чи винуваті абітурієнти і в тому, що деякі із них вимушені були добиратися до пунктів тестування 3-4 години, і що психологічно та фізіологічно складання ними тестів після таких подорожей було іншим, ніж для тих, у кого ця дорога зайняла 20-30 хвилин?

І чи винуваті абітурієнти в тому, що у більшості аудиторій через менеджерську невправність організаторів ЗНО аудіювання з іноземної мови перетворилося в посміховище, а існуюча процедура апеляції навіть позбавила можливості їх це посміховище оскаржити?

Мені жаль, що над цими та подібними питаннями організатори ЗНО не хочуть серйозно задумуватися. Натомість - знайшли цапів-відбувайлів. Сьогодні - це абітурієнти; а завтра, повернувшись із відпустки, такими стануть вчителі шкіл. Бо місцеве чиновництво через власну непрофесійність та, вибачте, недоумкуватість, почне за результатами ЗНО оцінювати якість роботи кожної школи, складати рейтинги, оголошувати стягнення й роздавати нагороди.

Хоч, насправді, оцінювати якість освітньої діяльності лише за результатами ЗНО - це настільки ж безглуздо, як і оцінювати роботу лікарні за середньою температурою хворих. Та ще й коли термометри працюють з великими погрішностями.

Оригинал

Освіта.ua
02.07.2018

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Мэри
Невозможно не согласиться ,вы правы на все 100%. К сожалению, не все видят наличие проблем в сегодняшней сфере образования. Взять к примеру ту же ситуацию, когда участники ЗНО вынуждены проходить его в другом городе, некоторым достаточно 10-15 минут дабы добраться до места, а остальным приходиться ехать до города в лучшем случае час , а бывает и два и три , а потом искать место проведение в незнакомом городе. Это довольно сложно ведь на ЗНО нельзя опоздать, а поиски вуза занимают время и отнимают силы. По итогу имеем , то что ребёнок приходит сдавать ЗНО мало того невыспавшись , а в придачу изрядно понервничав до этого, на какие результаты можно рассчитывать, а про уровень сложности и говорить не чего, когда задания рассчитаны явно не на простого школьника, а как минимум на участников областных олимпиад.
Галина
Для Мэри: Тобто, на Вашу думку, вступні іспити у виші, які були раніше, були краще. Коли треба було їхати в зовсім незнайоме чуже місто (часто через всю державу) і здавати іспити там. До речі здавати іспити можна було лише в одному виші (скрізь приймали для вступу лише оригінали документів), і якщо в цьому виші і не пройшов за конкурсом, то втрачав можливість навчання в цьому році взагалі.
Мэри
Я не говорю, что вступительные экзамены это лучшее решение, но в процедуре ЗНО ещё остались недоработки. Я считаю, что на них есть смысл обратить внимание.
Учитель
А чому дитина добирається і шукає? Де батьки, які мали це все передбачити- знати скільки треба часу на дорогу із запасом, знати де пункт тестування. Якщо школа возила організовано, то керівник навчального закладу все передбачав
Комментировать
Елена Грицай
Игорь Леонидович, спасибо за поддержку, я думаю с Вашими словами согласен каждый. Обидно, что наши дети смотрят на весь этот неорганизованный процесс, на ошибки, страдают от этого и не верят в светлое будущее для Украины.
Елена
Игорь Леонидович, спасибо за поддержку, я думаю с Вашими словами согласен каждый. Обидно, что наши дети смотрят на весь этот неорганизованный процесс, на ошибки, страдают от этого и не верят в светлое будущее для Украины.
Николай
Полностью согласен с Вашей точкой зрения. Тесты ЗНО дали такой сложности, чтоб завалить детей.
Учитель
Для Николай: да Ви що! За цей рік були найпростіші тести за всі роки та найнижчий порін. Не шукайте виправдань дитячій ліні, байдужості
валентина
Перепрошую, але тести були далеко не прості. І виконувати їх довелося не лише ліцеїстам, а й сільським дітям. Проблеми потрібно шукати не лише в учнях та рівні професіоналізму кожного вчителя, а й,наприклад, у тому, що держава значно економить на освіті. От я,наприклад, у 1992 році в 5 класі викладала мову 5 годин на тиждень, а тепер 3,5 при тому ж обсязі матеріалу. Робіть висновки самі.
ЗНО
Да, самые простые особенно по укр мове простейшие задания!!(Сарказм) Математика и укр мова были намного сложнее по сравнениню с прошлыми годами
Комментировать

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!