Osvita.ua Блоги Владимир Белый: Кризис госменеджмента образования
Владимир Белый: Кризис госменеджмента образования

Не ученики после 9-го класса будут выбирать профиль своего дальнейшего обучения, а заведение

Владимир Белый: Кризис госменеджмента образования

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Про її існування та загрози, які вона несе нації не знає лише лінивий.

Що ж лежить в основі прісно відомих спотворень суспільно-економічних відносин на кшталт «Роттердам +», зрівнялівки у тарифній сітці бюджетників, розмірі пенсій мільйонів працюючих та тих, хто лише вдавав, що працює, недофінансування десятків тисяч державних/комунальних закладів освіти чи прийому мільйонів діток до дитсадків тощо?

Основа проблеми у тім, що в Україні досі непорядна меншість керує порядною більшістю. При цьому саме вона (непорядна меншість) найкраще живе матеріально, а відтак якби є прикладом для наслідування для більшості, котра апріорі не має шансів на пристойне життя інакше ніж за рахунок дотримання законів та норм суспільної порядності.

Тоді на чому тримається «плавучість» представників тіньової суспільно-правової непорядності у системі держуправління?

Це має окрім простих фактологічних також і більш глибокі філософські пояснення, які враховують внутрішню природу людини соціальної. Перше з другим гарно поєднав Оскар Бреніф’є – директор Паризького інституту практичної філософії, експерт ЮНЕСКО у словах:

«… людям не подобається «так» чи «ні», їм подобається «бла-бла-бла». Ви вважаєте, що вони хочуть виразити себе? Знаєте, коли ви вичавлюєте лимон, із нього вилазять м’якоть, сік, кісточки. Коли люди виражають себе, відбувається те саме. Тому я завжди раджу: відповідаючи на запитання, не виражай себе, а думай. Людям не подобаються «так» чи «ні», бо це змушує зробити вибір, змінити схему мислення. Але відповіді на запитання — це мислення, а не самовираження».

МЕТА

У контексті зусиль з подолання кризи держуправління, зокрема в освіті – це означає, що проблеми вирішуються не завдяки самовираженню, а лише дієвим мисленням, першу чергу, представників еліти нації.

Особливо це стосується процесу створення НПА (нормативно-правових актів).

Якщо метою є не проформа, а досягнення реальних позитивних змін у стані правопорядку, то і профільні штатні працівники вищого державного рівня, і створені ним робочі групи з підготовки проектів НПА мають засідати не для обговорення давно ВІДОМИХ проблем, а для пошуку таких конкретних формулювань у НПА, за яких учасники діяльності отримують сприяння її цілям та дієві перепони до спроб порушувати чи спотворювати правові норми.

Тому до таких груп мають залучатися не такі «експерти», з якими необхідно проводити навчання, роз’яснювальні та заохочувальні лекції, а ті, хто давно на тих чи інших прикладах продемонстрував здатність до інноваційних нормотворчих пропозицій, їх аргументувати та спроектувати запобіжники природно неминучим ризикам.

Натомість чи не всі наші НПА є не стільки нормотворчими продуктами, як більше збірками красивих декларацій про наміри та очікування. Адже замість прав та відповідальності завдяки конкретності та деталізації засобів на перше (права) та спонукань чи санкцій щодо другого (відповідальність як дотримання відповідності) їхній зміст – це загальні фрази про те що як називається.

Навіть коли дещо й окреслюється як НОВИЙ нормативний стандарт організації справи, то чи не відразу тут же йде запис про те, що можуть бути й усі колишні радянські/пострадянські форми організації, тобто саме ті, що й привели систему у стан кризи.

Ось лише один приклад.

У ст. 21 закону «Про освіту» зафіксовано у п.5., що «…освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях…», один з яких – це «… профільна освіта наукового спрямування здобувається у СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ (виділене авторм посту) закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти».

На додачу прописується ще одна можливість для фактично того самого у ст. 12 п.7 «… Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування», одним з яких є «… академічне - профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти».

Може здатися, що так спільнота має подвійне підсилення освіти дітей та молоді науково-спрямованого змісту, яке стає неформально можливим завдяки кардинально новій структурі мережі закладів, що сприятиме гуртуванню учнів по пріоритетних для кожного освітніх напрямків.

Але, ж чи може таке (кардинальна перебудова мережі закладів у початкові школи, гімназії та ліцеї) статися автоматично лише від того, що стало зафіксованим законодавчо?

Звісно, що ні, бо владі на місцях простіше скористатися іншим положенням цього ж закону – ст. 12 п.3: «… Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти АБО (виділено автором посту) у структурних підрозділах ОДНІЄЇ юридичної особи (закладу освіти)», адже їй (владі) можна відтак і не напружуватись, щоб щось змінювати. Хіба на рівні назви закладу. Достатньо й надалі тримати під одним дахом весь загал школярів громади видаючи реальним в одному – двох випускних класах організувати профільне за змістом та структурою навчання.

ЗАСОБИ

Не треба бути пророком, щоб зробити точний прогноз на десятиліття вперед: практично у всіх закладах все буде як було і як є досі – не учні після 9-го класу будуть вибирати профіль свого подальшого навчання, а заклад «переконливо і правильно» запропонує їм свій «профільний» варіант.

Якщо правила діяльності (НПА) є не чіткими, а розлого-розмитими, то завжди існуватимуть тіньові злочинні схеми та нецільове використання бюджетних коштів, зокрема й в освіті, коли як пише один педагог у ФБ: «… "заслужені" давно не заслужені, доктори - не доктори і орденоносці не мають ніякого відношення до справжніх заслуг» (Олександр Бондаренко), а більшість ліцеїв та університетів не стільки державні/комунальні освітні заклади, а скоріше неофеодальні структури з фабрикування «корочок» про якби здобуту освіту.

Такої байдужості щодо правового поля соціуму ви не знайдете у більшості країн світу. Тамтешні закони, правила діяльності, тобто НПА є виключно чіткими.

Чому ж у нас досі не так?

А тому, що у нас поки така державна «еліта», яка не еліта, а такій якраз і потрібні невиразні та нечіткі НПА, бо це найкрщий варіант успішно «ловити рибку у мутній воді». У першу чергу на потоках держбюджетних фінансів, призначеннях на посади у державні заклади, зокрема й освіти та присвоєння різного роду статусних ознак, за які йдуть виплати з держбюджету.

Але простий люд все те бачить і у безнадії на встановлення порядності не поспішає братися за роботу по-справжньому. І це не тому, що українці від природи ледачі, хитрозаді чи неадаптивні до змін. Причина не у народі, а у тім, який тип організації його суспільних справ вибирає для нього правляча політична еліта. Хоча й кажуть, який народ – такий і уряд, але це так не на всі 100%. Є нюанси і вони важливі.

Тиск народу на владу у бік того, щоб у громаді/країні верховенствував правопорядок є важливою умовою до того, але … НЕДОСТАТНЬОЮ. Історія вперто показує, що правопорядок буває лише там, де влада задля цього постійно тисне на громадян, але починаючи з себе самої.

Оригинал

Освіта.ua
18.06.2018

Популярные блоги
В. Спиваковский: домашние задания есть? Не отменили? «Чувство времени» позволит ребенку во взрослой жизни никуда не опаздывать и всё делать вовремя
Елена Князева: почему учителя уходят из школы? Школа перестала быть не только местом радости Детства, но и местом профреализации учителя
В. Громовой: о скандале с шампанским в День учителя Роль жертвы, которая оправдывается - это худшее, что может выбрать для себя директор школы или учитель
Елена Шаповалова: что дают нам студенты-иностранцы Обучение иностранцев в течение года принесет Украине сумму, сравнимую с тремя бюджетами Житомира
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!