Osvita.ua Блоги И. Ликарчук: о результатах экспертизы учебников
И. Ликарчук: о результатах экспертизы учебников

Публикация результатов экспертизы в таком виде принесла существенные имиджевые потери Минобразованию

И. Ликарчук: о результатах экспертизы учебников

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Кілька думок про актуальне. Йдеться про результати антидискримінаційної експертизи ряду шкільних підручників, результати якої опублікувані МОН, і які зумовили справжній інформаційний вибух у ЗМІ.

1. Для того щоб наше суспільство в цілому і освітянська спільнота зокрема зрозуміли, що така антидискримінаційна експертиза і підручниками якої якості багато років поспіль забезпечувалися учні шкіл, це потрібно було зробити. Навіть незважаючи на те, що публікація результатів експертизи в такому вигляді завдала суттєвих іміджевих втрат міністерству та дала підставу численним журналістам, блогерам, деяким політикам у черговий раз абсолютно безпідставно звинуватити Гриневич Л. М. в численних «гріхах»: починаючи від українофобства й закінчуючи начебто заграванням із людьми нетрадиційної сексуальної орієнтації.

2. Антидискримінаційна експертиза підручників потрібна. І в цьому немає жодних сумнівів. Але, як і в будь-якій справі, не можна, образно кажучи, «передавати куті меду». Бо занадто дивними (якщо не сказати інакше), є багато висновків «експертів» типу: недоцільно розміщувати у підручнику світлину з чоловіками-гравцями футбольної команди, бо на цій світлині немає дівчаток. Соромлюся запитати: «А в якій ролі там повинні бути дівчатка?» Або у підручнику недоцільно вживати слово «батьки» в розумінні «тато» і «мама», бо у 40% дітей татусів немає і слово «батьки» їх ображає... Щодо першого прикладу, то він просто комічний. Щодо другого, то я особисто батька (тата) не пам’ятаю із двохрічного віку. Але ніколи для мене не було ні моральною, ні психологічною травмою слова «батьки», «тато», «татусь». У якому варіанті вони б не вживалися. І, навряд чи є доцільним вимагати заміни в підручниках слова «батьки» на слово «родичі». Родичів може бути багато і навіть дуже багато. Все генеалогічне дерево людини - то її родичі. Батьків може бути лише двоє - тато і мама. Тож логіку «експертів», котрі пропонують слово «батьки» в такому контексті не вживати, я не розумію. Так, як її, мабуть, не зрозуміють й сила-силенна українців. Для яких правічні українські сімейні цінності є святими. На жаль, подібних речей у результатах опублікованої експертизи є чимало.

3. Ця публікація знову і знову оголила велику проблему: а ХТО в українській освіті є експертами. Я вже не один раз писав, що в освітній системі України склалося унікальне, за своє дикістю, явище. Експертами у освіті можуть бути практично всі. Незважаючи на те, що результати «експертизи», проведеної ними, лягають в основу прийняття важливих управлінських рішень і так чи інакше впливають на ефективність і доцільність використання величезних бюджетних коштів. Якби в освітній системі була професійна експертна служба, то ми не мали б плагіату в дисертаціях, страхітливих за змістом підручників, неякісних (дуже м’яко сказано) у багатьох випадках результатів атестаційної та акредитаційної експертиз; тестів із помилками для ЗНО, методичних порад в дусі Крупської та Марьєнкова тощо. На жаль, в Україні професійної експертної служби немає. Автори Закону «Про освіту» у свій час не підтримали мою пропозицію внести до нього відповідні норми. Тож дивуватися нічого. Маємо те, що маємо... Між іншим, сьогодні на засіданні Акредитаційної комісії України буде затверджено новий склад експертної ради з вищої освіти, до якого в якості експертів уперше за всі роки її існування не запропоновано кандидатури жодного ректора чи проректора. Це не робить експертну раду ідеальною з точки зору фаховості експертів, але є першим кроком до цього. Тож, якщо хочемо в освіті рухатися вперед, забезпечити ефективне використання бюджетних коштів, нам потрібно мати інститут професійних експертів. Поняття «професійний експерт» не є тотожним поняттям «хороший учитель, професор, ректор». І чим швидше ми це усвідомимо і щось почнемо робити, тим буде краще для освіти.

Оригинал

Освіта.ua
12.06.2018

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!