Osvita.ua Блоги А. Истер: мнения об экспертизе учебников
А. Истер: мнения об экспертизе учебников

Конкурсы учебников, которые проводит МОН, начиная с 2004 года, ежегодно сопровождаются скандалами

А. Истер: мнения об экспертизе учебников

Автор: Истер А.С., учитель-методист, автор учебников и пособий по математике.

Нещодавно було опубліковано думки постійного автора сайту І. Л. Лікарчука відносно експертизи підручників для загальноосвітніх навчальних закладі.

Як автор підручників і вчитель-практик хочу поділитися своїми думками відносно цього питання.

На жаль, конкурси підручників , які проводить Міністерство освіти і науки України, починаючи з 2004 року, щорічно супроводжуються різного роду скандалами, в основному пов’язаними з необ’єктивним упередженим ставленням експертів . Проте конкурси 2017, і особливо, 2018 року, б’ють всі рекорди, про що свідчить величезна кількість апеляцій у конкурсах рукописів 1,5 та 10 класів. Основними причинами цього, на мою думку, є абсолютна не фаховість деяких експертів (так і хочеться взяти слово «експертів» у лапки), байдуже ставлення до виконання своїх обов’язків, а в деяких випадках бажання звести особисті рахунки з автором (авторами) рукописів , або з видавництвами, які ці рукописи представляють . Хоча, безумовно, більшість експертів сумлінно ставилися до своїх обов’язків; їхні зауваження допоможуть авторам покращити свої підручники.

На щастя, автор цих рядків, за остання 4 роки (конкурси 7-10 класів, які проводяться у два етапи) не попадав на подібне негативне, необ’єктивне та упереджене ставлення експертів, проте під час конкурсів 2004-2010 років мав цього сповна. Тому мої подальші роздуми не можуть вважатися роздумами «ображеного автора»

Високо ціную, як громадянин, освітянин та батько те, що зробив пан Лікарчук для впровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в Україні, вважаю ЗНО єдиним чинником, який повинен відігравати роль при вступі абітурієнтів до вишів (я категорично проти всіляких «середніх балів атестату» та пільг за місцем проживання). Також ціную спробу Державної освітньої установи «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» під головуванням пана Лікарчука спробувати запровадити критерії експертизи шкільних підручників, проте як автор з 14-річним досвідом участі у конкурсах підручників маю навести певні аргументи «за» і «проти» оприлюднених у проекті критеріїв.

Спочатку кілька думок відносно концептуальних засад організації та проведення експертизи підручників, які пропонують автори проекту.

З одного боку, у проекті зазначено, що «Експертиза проводиться експертами, прізвища яких невідомі авторам та/чи замовникам експертизи» , а з іншого «До Бази експертів будуть включені кращі фахівці, які не мають конфлікту інтересів із авторами та замовниками експертизи (виділено мною – О.І.), мають належну фахову підготовку для проведення такої експертизи». Виникає два питання: «А хто визначатиме «кращих»? Яким інструментом це робитиметься?» та «А яким чином автори чи замовники експертизи зможуть дати відвід експерту, якщо мають з ним «конфлікт інтересів», якщо прізвища експертів невідомі». Думаю, що автори проекту розуміють, що у випадку наявності «конфлікту інтересів» експерт у цьому не зізнається, а буде щиро радий звести рахунки.

У проекті зазначено,що «Для формування узагальненого експертного висновку для кожного типу (виду) підручника (враховуючи предмет, клас та інше) розробляється методика його визначення на основі математичної моделі, враховуючи вагову значущість того чи іншого критерію. (виділено мною – О.І.)». Як трішки математик, зазначу, що будь-яка подібна «математична модель» буде відображати смаки (уподобання, думки тощо) тих осіб, які будуть розробляти вагові коефіцієнти тих чи інших критеріїв. Думаю, будь-який відмінник-математик другого курсу педагогічного  університету зможе на замовлення підібрати коефіцієнти так, щоб «вбити» один рукопис чи «витягнути» інший.

Читаємо у проекті , що «Авторам та/чи замовникам експертизи, після її завершення, буде наданий узагальнений експертний висновок. У випадку, якщо вони будуть із цим висновком не згодні, призначається повторна експертиза іншими експертами», що є безумовним і однозначним «плюсом». Проте цей «плюс» є «плюсом» лише у випадку, коли замовлено експертизу підручника, що йде поза конкурсом. У той самий час, якщо відбувається конкурс, етапи якого строго регламентовано часовими рамками, і автори та/чи замовники експертизи будуть не згодні з  результатами, що була проведена на першому етапі, то повторна експертиза займе якраз той час, коли вчителі на другому етапі обиратимуть підручники. Таким чином, рукопис, що отримав негативну експертизу, не зможе взяти участь у другому етапі, і повторна експертиза, навіть суперпозитивна, йому в цьому не допоможе – «потяг пішов»!

За задумом авторів проекту, «Під час проведення експертизи експерти повинні зробити висновок щодо відповідності підручника зазначеним критеріям (усім або окремим, залежно від поставленої перед експертом мети) у форматі «Так» або «Ні»», на що виникає просте питання : «Скільки відсотків відповідей «Так» треба отримати, щоб вважати експертизу позитивною?»

Кілька думок відносно критеріїв експертизи шкільних підручників

1. Безумовним «плюсом» проекту є чітке групування критеріїв: «Зовнішній вигляд та структура підручника», «Змістове наповнення підручника» тощо. Спроби такого групування робилися й в попередні роки, проте цього разу, на мою думку, таке групування є найбільш досконалим й вичерпним.

2. На жаль, відповіді експертів відносно досить багатьох критеріїв носитимуть суб’єктивний характер. Навіть перший з них «Чи є привабливим зовнішній вигляд підручника?» може мати протилежні відповіді двох різних експертів. Те саме стосується критеріїв «Чи можна стверджувати, що зовнішній вигляд підручника мотивує учня до навчання?», «Чи можна стверджувати, що зовнішнє оформлення підручника полегшує користування ним?», «Чи не містить підручник зайвої інформації, використання якої під час роботи з ним може впливати на перевантаження учнів?» та багато інших.

3. Деякі з критеріїв НЕ МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНИМИ до проектів підручників (перший етап конкурсу), а можуть бути застосованими лише до готового продукту – паперового підручника. Такими критеріями є, наприклад, «Чи може даний підручник використовуватися довготривало?», «Чи є підручник зручним для щоденного носіння в школу?» тощо. Також мало застосованими (на перший етап конкурсу) є критерії , які стосуються ОСТАТОЧНОЇ ВЕРСТКИ ПІДРУЧНИКА. Такими, наприклад, є критерії «Чи вдало обрано місце розташування ілюстрацій та текстів до них?», «Чи відповідає технічна якість виконання ілюстрацій встановленим вимогам?» тощо. Також зауважу, що, на мою думку, відповіді експертів відносно критеріїв,наведені у цьому пункті, носитимуть суб’єктивний характер.

4. На мою думку, деякі критерії не мають відношення до якості підручника. Так, наприклад, важко збагнути, як наявність бібліографії (у вік ІНТЕРНЕТУ!!!) чи використання у підручнику логотипів (можливо, автори проекту мали на увазі піктограм?) допоможе вчителю краще вчити, а учню краще вчитися.

 Щоб не виглядати критиканом, запропоную своє бачення проведення першого етапу конкурсу (експертизи підручників). При цьому ,на мою думку, слід пам’ятати, що він є лише преамбулою до другого етапу  - вибору проектів підручників їх користувачами, а саме вчителями України. Тому саме за вчителями й має бути остаточне слово.

Видавництва подають проекти на паперових носіях та електронний варіант.

Перший експерт - фахівець з предмету (новоствореної Державної освітньої установи «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» або ІМЗО або МОН) дає відповідь на одне-єдине питання: «Чи відповідає рукопис ПРОГРАМІ з навчального предмету?» Відповідь експерта «Так» не потребує аргументації, відповідь «Ні» потребує вагомої аргументації, наприклад : «У рукопис не включено теорему Піфагора, що передбачено програмою з геометрії».

Другий експерт здійснює психолого-педагогічну експертизу та теж відповідає на одне-єдине питання: «Чи відповідає рукопис психологічним особливостям учнів даного віку?» Відповідь експерта «Так» не потребує аргументації, відповідь «Ні» потребує вагомої аргументації, наприклад, «Параграф 18 підручника «Математика. 5 клас», який розраховано на один урок, містить 8 нових дидактичних одиниць інформації, що не може бути засвоєно учнями даного віку».

Третій експерт оцінює рукопис з точки зору науки (для рукописів з математичних дисциплін це може бути, наприклад, експерт з Інституту математики), який також відповідає на одне-єдине питання: «Чи унеможливлює матеріал підручника виникнення та формування в учнів помилкових уявлень?» Відповідь експерта «Так» не потребує аргументації, відповідь «Ні» потребує вагомої аргументації. Тут зауважу, як автор досить великої кількості підручників і посібників, що практично будь-який рукопис містить друкарські, синтаксичні та інші помилки, які виправляються у процесі роботи. Безумовно, якщо фахових помилок досить багато і вони вказані експертом, то це дає право йому сказати «Ні».

Четвертий експерт – з антидискримінаційних питань - також дає свої рекомендації, які мають бути враховані авторами рукописів.

Якщо, як мінімум, два з трьох експертів (зазначених у пунктах 2-4), дали відповідь «Так», то рукопис допускається до участі у другому етапі . При цьому ці експерти , у випадку відповіді «Так», окремо роблять зауваження, які, на їх думку, покращать рукопис. Ці зауваження повинні бути враховані авторами, автори повинні дати письмову відповідь на зауваження експертів.

На мою думку, така схема проведення першого етапу конкурсу підручників – експертизи рукописів є досить прозорою і демократичною, вона дозволить уникнути скандалів та дасть змогу вчителям на другому етапі вибрати той підручник, який їм буде до вподоби, і за яким їм буде зручно працювати.

Освіта.ua
06.06.2018

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!