Osvita.ua Блоги И. Ликарчук: пример ужасного непрофессионализма
И. Ликарчук: пример ужасного непрофессионализма

Если бы органы управления на местах не превышали предоставленные им полномочия, то такого бы не было

И. Ликарчук: пример ужасного непрофессионализма

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Інтернет переповнений інформацією про відміну/продовження навчання в закладах освіти. Багато людей в шоці від таких рішень.

Читаючи все це, думаю лише про таке. Якби ті пані й панове, котрі сидять в органах управління на місцях, менше б уявляли себе феодалами у своїх освітніх вотчинах, не перевищували б надані їм законом повноваження та не підписували б явно незаконні документи, то такого б не було.

Адже чинний закон «Про освіту» делегує право приймати рішення про організацію освітнього процесу ЛИШЕ керівнику закладу освіти, а не органам управління освітою чи власникам закладів освіти. Зверніть увагу, що МОН питання про необхідність призупинити навчання порушив лише у листі та жодних нормативних документів із даного питання не видавав. А, як відомо, листи Міністерства носять лише рекомендаційний чи роз’яснювальний характер...

Натомість, обласні департаменти освіти, міські та районні освітні управлінські контори почали масово штампувати накази (розпорядчі документи) про «припинення» навчального процесу.

Більше того, такий наказ вони віддавали навіть вищим навчальним закладам, які, відповідно до чинного законодавства, є автономними і місцевим управлінським освітнім конторам не підпорядковані.

Мовчу вже про те, що такі накази надавалися всім закладам: як тим, хто опалюється газом, так і тим, хто використовує для опалення інші енергоносії...

Іншими словами: наші органи управління освітою на місцях знову лобом гепнулися в стіну. Й порушили чинне законодавство, яке вимагає, щоб кожна посадова особа діяла лише в межах наданих їй повноважень...

Тож маємо іще один приклад жахливого непрофесіоналізму та самоуправства, й іще одне підтвердження думки, що такі органи «управління» освітній системі аж ніяк не потрібні. Бо завжди приносять розлад та дисбаланс у її діяльність: як постійно запалений апендицит у життя людини. Коли ж знайдеться той хірург, який візьме на себе відповідальність цей апендицит видалити? Раз і назавжди.

Оригинал

Освіта.ua
05.03.2018

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Olga Ufimtseva
В площині правомірності прийняття управлінських рішень ваш виступ цілком справедливий. Але для вищів основна проблема – опалення гуртожитків. Якщо «місцеві» студенти ще можуть прийти у верхньому одягу, пересидіти та піти додому грітися, то в гуртожитках становище жахливе. Електромережі не витримують навантаження обігрівачами. ВНЗ можуть штрафувати за невідповідність санітарного стану у гуртожитках. Тому мова повинна йти не про невідповідність управлінських рішень органів управління на місцях, а про непрофесіоналізм управлінців «Нафтогазу»

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!