![]() |
Как улучшить взаимодействие между учениками, родителями, педагогами и учесть мнение каждого |
Владимир Онацкий: зачем нам образовательный запрос?
Автор: Владимир Онацкий, заместитель директора по учебно-воспитательной работе.
Нове законодавство про освіту збільшує кількість питань, які може навчальний заклад самостійно вирішувати: це і визначення структури навчального року, і проведення навчальної практики, і обрання другої мови при вивченні з 5 класу, і ще багато-багато інших питань, які є актуальними для учнів і які непокоять батьків. І від того, наскільки відкрито, прозоро будуть ухвалюватись рішення, залежить не лише якісь організації освітнього процесу в закладі та психологічний клімат у школі, а й наслідки розслідувань та перевірок, які часто ініціюються окремими батьками.
Як же покращити взаємодію між учнями, батьками, педагогами? Як зробити так, щоб думка кожного була почута та врахована? Найпростіший та найефективніший шлях – це освітній запит.
По суті, школа – це навчальний заклад, основна мета якого полягає в задоволенні освітніх потреб учнів. Потреби учнів висловлюють батьки через звернення, заяви, пропозиції, тобто через запити.
Пригадаймо численні публікації, заяви, скарги батьків щодо того, що в школах було запроваджено вивчення другої мови. При цьому у п’ятому класі батьки були задоволені, що діти вивчають мову, а в шостому – ні. І пішли скарги на те, що запровадження другої іноземної мови було здійснено без згоди батьків. Звинувачення при цьому лунали як на адресу вчителів, директорів шкіл, так і на адресу посадовців МОН. Цих би скарг не було б (або наслідки їх розгляду були б іншими), якби при переході учнів до 5 класів був оформлений освітній запит щодо впровадження другої іноземної мови. Немає принципової різниці, чи батьки звернуться з клопотанням до адміністрації школи про вивчення другої мови, чи адміністрація звернеться до батьків з питанням щодо доцільності вивчення мови. Головне, щоб батьки кожної дитини висловили свою позицію письмово. У нас буває так, що в одному класі обирають одну мову, в другому – іншу, а буває, що в класі обирають три іноземні мови. Вивчивши бажання батьків, ми визначаємося з тим, що потрібно зробити, аби це реалізувати: знайти підручники, запросити на роботу вчителя, скласти навчальний план тощо.
Багато батьків скаржаться на те, що в школах немає груп продовженого дня. Згідно з чинним законодавством, такі групи можуть створюватись для учнів 1-9 класів за заявами батьків, гранична кількість учнів у кожній групі не повинна перевищувати 30 учнів. Отже, для того щоб такі групи були відкриті у наступному навчальному році, доцільно вже зараз визначитись з кількістю дітей, які потребують такої освітньої послуги. Освітній запит допоможе в цьому, адже саме він буде підставою звернення директора школи до засновника з клопотанням про відкриття та фінансування груп, прогнозування необхідної кількості вихователів.
Освітні запити можуть бути з будь-якого питання: організація факультативів, гуртків, запровадження другої зміни, практики, проведення вистав, конкурсів, екскурсій, вибору підручників, профільності навчання тощо. Будь-яка ідея може бути оформлена через освітній запит, головне, що кожна ініціатива буде вивчена, розглянута, а кожен ініціатор ідеї буде реально знати, наскільки його пропозиція відповідає потребам дітей.
Освіта.ua
06.02.2018