В. Громовой: хотим как лучше, а получится, как всегда!

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Гарні люди з кількох громадських організацій та проектів у творчій співпраці з чиновниками підготували черговий «Проект Концепції громадянської освіти та виховання в Україні».

Пишу їм: а може не треба концепції?

Концепція згори лише породить три абсолютно згубні для громадянської освіти речі:

1. Заходи.

2. Методичні рекомендації.

3. Звіти.

А це означатиме, що непомітно підкрався кінець громадянській освіті в Україні!

Не вірите?!

Маю перед очима дуже сумний приклад. Як тільки ми прийняли «Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді», практично все що робиться у цій сфері перетворилось на профанацію(декор і звіти).

Як показує вітчизняна «практика, яка не працює» впровадження чогось, будь-який папір зверху лише породжує паперову лавину і має виключно зворотній ефект.

Алгоритм давно відпрацьований і за останні три роки, на жаль, не змінився. Згадайте, як було із спробою здетоноувати патріотичний вибух зверху:

1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді (Див.: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 р. № 641).

2. План заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (Див.: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06. 2015 р. № 641).

3. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах http://mon.gov.ua/…/patriotichne-vix-metodichni-19-05-2015.…

4. Звіти, звіти, звіти…

Тепер «на виконання концепції» від шкіл вимагають окремий план роботи з національно-патріотичного виховання та окремі звіти. Вчителів запрошують на тренінги з патріотичного виховання, дітей женуть на чергові флешмоби.

Одним словом: фініш! Наші колеги плюються і пишуть звіти, фсьо.

Звісно, є окремі ентузіасти, які «своє робили і роблять», не зважаючи на концепції та плани заходів, але …

Треба оголосити мораторій на будь-які концепції до того часу поки не рухне вертикаль управління і ми не здолаємо бюрократизацію і формалізацію всієї педагогічної діяльності, яка не має аналогів у світі.

Доки не зрозуміємо, що жорсткий контроль за освітою з боку держави зробив неможливим її природний розвиток, а відповіддю на «вказівки» зверху є лише імітація здійснення тих чи інших напрямків навчально-виховного процесу і фальсифікація його результатів.

На жаль чи на щастя, виявилось, що у ХХІ столітті не можливо зверху успішно керувати розвитком такої складної і багатогранної системи як освіта.

Не виходить підсилити потенціал змін навіть непрямим шляхом, створюючи найпрогресивніші документи.

Адже результат їх «впровадження» легко прогнозований: «хотіли як краще, а вийде як завжди».

Оригинал