Osvita.ua Блоги А. Мирошниченко: о предметах в школьной программе
А. Мирошниченко: о предметах в школьной программе

Ни один предмет не лучше и не нужнее другого, все зависит от жизненной ситуации и таланта

А. Мирошниченко: о предметах в школьной программе

Автор: Александр Мирошниченко, актер, режиссер, драматург.

Про пізнання

У принципі набір предметів в шкільній програмі - річ хаотична і суперечлива. І не лише в Україні, а й в усьому світі.

У силу певних історичних обставин, культурних традицій, політичної ситуації з усього багажу людських знань вибирались окремі напрямки та фрагменти, які і визначались, як елементи базової освіти. Зрозуміло, що весь обсяг людських знань потрапити до шкільної програми аж ніяк не може, але така от вибірковість має побічний і дуже неприємний ефект.

Я не веду мову про елементарні знання. Зрозуміло, що вміти читати та писати, вміти елементарно рахувати та таке подібне – це дійсно базові знання. Далі починаються варіації. При чому варіації, що абсолютно нічим не обґрунтовані.

Ви можете, наприклад, дати мені відповідь, чим географія краща та потрібніша за музику? А чим хімія краща за риторику? Прикладів безліч. І ми якось не задумуємось над алогічністю розділу предметів та вмінь на «потрібно-шкільні» і «додатково-позашкільні».

Перші є обов’язковими, а другі сприймаються скоріше як примха чи втілення амбіцій батьків. Звідси і ставлення до всього позашкільного як до другосортного. Але! Ну так історично склалось. А могло статись інакше. Могли, наприклад, ввести в свій час в школі шахи як обов’язковий предмет, а хімію викладати виключно в позашкільних гуртках. І тоді зараз ми б сприймали батьків,які водять дітей на хімічні гуртки, як людей, що задовольняють свої амбіції, забираючи час, що дитина повинна була б присвятити домашнім завданням з шахів.

Абсурд? Ні. Жоден предмет не кращий і не потрібніший за інший. Математика не може бути необхіднішою за спорт, а спорт за математику. Все залежить від життєвої ситуації та таланту. Ми сприймаємо набір шкільних предметів як абсолютну догму. Потрібна географія? А як без неї? Що за дикість – не знати, де які корисні копалини?! Потрібна в школі риторика? А для чого? Хочуть батьки потішити своє самолюбство – ведіть дитину на курси. Тільки ж чим знання місць, де є корисні копалини, важливіші за вміння грамотно розмовляти? Нічим. Кому як. Все від ситуації та людини залежить. Але ж ми сприймаємо як догму, що потрібен саме такий набір предметів. Може, з невеличкими змінами. Все що за рамками встановлених догм – необов’язкові примхи батьків.

Переконаний, що значна частина педагогів навіть не зрозуміє, про що мова. Не тому, що дурні, а тому, що їх вчили інакше. Це ж зміна картини світу! Плавання, шахи чи скрипка можуть бути важливіші за геометрію чи історію? Можуть! Бо це така ж частка світу. А мета педагогіки саме і полягає у відкриванні світу дитині.

До чого я веду? До того, що боротись потрібно не лише за зміну програм, а й за вільний доступ дітей до всього обсягу людських знань. Відповідно до прагнень та талантів. Комусь географія, а комусь шахи, комусь футбол, а комусь геометрія. Повторюсь. Я не про базові речі. Базові речі – це перші три-чотири роки. А далі пізнання світу. Різне. Максимально різне!

Оригинал

Освіта.ua
13.11.2017

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Максим Мирошник
Кожному своє, але акцент варто робити на майбутнє працевлаштування. Зі знанням вищої математики - ким будеш працювати? А от зі знанням фізики потенціал високий http://ua-company.com/252392.html

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!