В. Белый: независимое оценивание - «альфа и омега»

Наша «мощная» цель образования априори не может иметь каких-либо числовых измерений

В. Белый: независимое оценивание - «альфа и омега»

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Мета і організація. Мотивації

На одній з експертних зустрічей пан Володимир Бахрушин звернув увагу, як лаконічно німці визначають у своєму законі про загальну середню освіту її мету: підготувати випускників або до вступу на навчання у ВНЗ, або до виходу на ринок праці.

Відтак для кожного німця є зрозумілим, ЩО є для нього Abitur (по нашому ЗНО) опісля гімназії (10 – 12 –й класи) чи незалежне кваліфікаційне професійне оцінювання після закінчення закладів професійної освіти. Ці системні елементи є найбільш дієвими мотиваторами для всіх освітніх стейкхолдерів, бо що вищий бал незалежного оцінювання, то більший у випускника потім вибір і вірогідність отримати бажаний подальший варіант продовження навчання/кар’єри. Крім того, система прямо враховує те, що саме після 12-го року навчання всі випускники системи загальної середньої освіти набувають статусу дорослих громадян.

Натомість у нас мета ЗСО визначається кардинально більш «потужно» на відміну від «примітивного» варіанту німецьких колег.

Так, у діючому законі про середню освіту (1999 рік) маємо: «Завданнями загальної середньої освіти є: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців».

У проектному варіанті нового закону «Про освіту», що розглядається вже чи не два роки маємо хоча дещо зменшену, але все ту ж версію пострадянського кліше: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових, творчих і фізичних здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства для примноження інтелектуального і культурного потенціалу українського народу».

Такі наші формулювання «гарні» тим, що кожен як заклад, так і учень можуть не сумніватися – вони весь час на правильному шляху, бо ж хто кому доведе, що хтось над тим не працює, адже жодна із зазначених позицій апріорі не може мати бодай якихось числових вимірів, хіба окрім випадку вироку суду.

І от я думаю – може саме ці нормативні кліше є основою тієї матриці нашої суспільної свідомості, яка пояснює явище, причину існування котрого не можу збагнути роками.

Мова про нашу університетську еліту, котра зі «скляними очима» та відсутнім поглядом щораз реагує на думки від практиків про те, що ЗНО попри все:

  • є найкращим мотиваційним засобом навернення учнів до наполегливого навчання;
  • має більше педагогічну функцію, ніж просто антикорупційну;
  • не може вичерпуватися чи зводитися лише до того, бути рейтинговим механізмом для вступу до ВНЗ.

Наші вчені мужі досі сприймають зміст та функції ЗНО без врахування як психологічних особливостей школярів, так і вікових особливостей старшокласників. Вже не кажучи, щоб звіряти своє сприйняття дійсності через призму фундаментальних знань про властивості ентропії створених систем, роль у цьому вчителів, що навчають, та незалежних процедур оцінювання результатів навчання.

Досі у більшості представників ВНЗ відсутнє усвідомлення того, що гарно підготуватися до ЗНО лише одними заняттями з репетиторами апріорі не є можливим без повсякденного занурення у комплексний навчально-виховний процес, у тому числі й з предметів, які не входять до переліку предметів ЗНО. Наша університетська еліта все ще лишається не лише глухою та сліпою чи байдужою щодо переваг сучасної усталеної світової практики поєднання ДПА і ЗНО, а здебільшого їй опозиційною.

Сум від того, що з таким суспільним сегментом впливу на вітчизняний політикум українська нація ще довго матиме систему ЗНО, у якій прохідний бал відрізнятиметься від порогу випадкового вибору (вгадування) лише символічно, що вважай без різниці, чи є ЗНО, чи його немає.

Прогноз: небайдужим за долю освіти практикам, котрі «тягнуть освітнього плуга», ще років так з «…надцять» лишатиметься лише вгадувати, коли саме наша система ВИЩОЇ освіти впаде до НАЙНИЖЧОЇ точки і досягне у своєму руйнуванні точки неповернення, щоб почати все з «нуля».

А цей «нуль» як початок нової системи «координат» там, де така організація, за якої учень/студент прагне якомога старанніше вчитися, а не лише дозволяти себе «всебічно розвивати та прищеплювати йому …»

А у цім підсистема НЕЗАЛЕЖНОГО оцінювання є «альфою і омегою» будь-якої організації системної діяльності національного рівня. І не тільки загальнодержавного, і не тільки в освіті, але у ній у першу чергу.

Оригинал

Освіта.ua
05.05.2017

Популярные блоги
С. Новикова: абитуриенты-медики и ЗНО по математике При поступлении на специальности отрасли знаний «Здравоохранение» второй предмет - математика
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!