В. Онацкий: об обязательности школьной формы

Автор: Владимир Онацкий, заместитель директора по учебно-воспитательной работе.

Справжні баталії розгораються у групі «БАТЬКИ SOS» з приводу шкільної форми. І хоча ніяких новацій у цьому питанні за останні 20 років немає, тема є актуальною, як у батьківському, учнівському середовищі, так і в учительському.

Уведена Указом Президента України у 1996 році обов’язкова шкільна форма ось вже понад 20 років сприймається учасниками навчально-виховного процесу неоднозначно. Є прихильники шкільної форми, які вважають, що «форма створює в школі ділову атмосферу, необхідну для занять; форма дисциплінує учня, мотивує навчальну діяльність; шкільна форма свідчить про приналежність до колективу школи – навчального закладу в умовах інтеграції освіти України до європейського простору». Є і противники, які вважають, що «шкільна форма є незручною, пригнічує дитину, позбавляє її самобутності, а її постійне носіння викликає до неї (до форми) огиду».

А й справді: чи могли б дорослі з доброї волі одинадцять років проходити в однаковому одязі? Ні? Важко? Складно? Дратує? А, дехто ходить так на роботі? Там їм же за це гроші платять (зарплатню). А діти чому змушені одинадцять років бути, як в інкубаторі?

Чому ж ми, дорослі, так ненавидимо своїх дітей? Чи може нам так простіше: запакували дитину у шкільну форму і горя не знаємо? І виправдовуємо це тим, що буцімто «форма формує ділову атмосферу, необхідну для занять». Ні, шановні, ділову атмосферу, необхідну для занять, формує не шкільна форма, а інтерес дітей до навчання, який підтримується, формується і розвивається педагогами. А хто взагалі сказав, що атмосфера в навчальному класі має бути діловою? Вона має бути навчальною, а в початковій школі – взагалі ігровою. Чи може хтось забув (чи взагалі не знав), що провідною діяльністю учнів перших-других класів є гра, і лише в грі діти засвоюють повноцінно знання…

«Форма дисциплінує учня, мотивує навчальну діяльність» – та не вже? Цікаво, а самостійну навчальну діяльність теж мотивує шкільна форма? Тобто домашні завдання також треба робити в шкільній формі, бо без неї зникне мотивація? І дітям на ГПД можна дозволити переодягнутися лише після виконання домашніх завдань, бо будуть сидіти немотивовані. Чи може взагалі заборонимо знімати шкільну форму на ГПД, бо весь час перебування дитини в школі – це навчально-виховний процес… і раптом немотивовані діти… Жах. Ну хіба люди, що хоч трохи думають написали б, що форма – це мотиватор навчальної діяльності учня? Гадаю, що ні.

«Шкільна форма свідчить про приналежність до колективу школи – навчального закладу в умовах інтеграції освіти України до європейського простору» – просто схоже на словоблудіє. Ну до чого тут європейський простір? Хіба у тому просторі всі в формі ходять? Так то не європейський, а якийсь південнокорейський простір… Ну вже б написали б про перспективу інтеграції в НАТО, то хоча б зрозуміло було б, що там військові теж у формі ходять.

Чи виступаю я за скасування шкільної форми? Ні, шановні, я не виступаю за скасування шкільної форми. А виступаю проти обов’язковості шкільної форми. Я вважаю, що відношення до дитини, педагогів до учнів не повинно залежати від того чи прийшла дитина в формі, чи ні. Запроваджена обов’язкова шкільна форма шкодить формуванню естетичних смаків дітей. Шкільна форма має випускатися нашою швейною промисловістю, але чи придбавати її для дитини – справа сімейна, і вирішувати це питання має кожна родина сама. По суті ж, шкільна форма – це різновид ділового одягу, а діловий одяг може бути абсолютно різного кольору, фасону не лише в учнів однієї школи, але й учнів одного класу.

Ми, дорослі, хочемо сформувати вільну, творчу особистість, то чому ж ми вводимо штучні перепони бажанню маленької особистості виглядати так, як вона бажає? Чому ж ми, дорослі, формуємо у дитини, якій не купили батьки форму, яка не бажає бути в формі, яка забула форму відчуття того, що вона порушує правила, вона порушує закони, вона порушує Указ Президента?

З любов’ю до дітей, з повагою до дорослих, Володимир Онацький, педагог, психолог, юрист… і просто людина.

Оригинал