В. Мельник: недоверие ректору - это нечто чрезвычайное

Автор: Владислав Мельник, студент, НПУ Драгоманова.

70 студентів, знаходячись у прямій залежності від адміністрації ВНЗ, не бояться, та відкрито голосують за вотум недовіри ректору

Сьогодні відбулась конференція студентів НПУ, хотів написати декілька слів стосовно цього.

По-перше, дуже круто, що вона взагалі відбулась, були присутні 228 делегатів, що вже не мало. Дякую Olexandra Novyk, Лідія Фесенко, Аля Домалевская та всі іншим, які доклали руку до організації конференції.

По-друге, нарешті запрацювали адекватні механізми в університеті, коли деякі факультети голосують повністю опозиційно до нас (тому що в них своя думка), а не машуть головами, це, насправді, чудово! А чого тільки варта дискусія надавати право на заміну викладача 2/3 студентам групи чи 3/4. Це я до Влад Швець, Сергій Кух, Алексей Кожикин та інших, сподіваюсь бачити від вас кандидатів до органу студ. самоврядування НПУ, вже в квітні.

Ну а поки, передаємо естафету викладачам. Сподіваюсь вже зовсім скоро вчені ради факультетів (куди переважно входять викладачі) перестануть бути придатком до деканів, та стануть дійсно центром прийняття рішень та майданчиком для обговорень! Небайдужі викладачі — справа за вами, беріть все в свої руки!

По-третє, недовіра ректору, це взагалі щось надзвичайне, коли близько 70 студентів, знаходячись у прямій залежності від адміністрації ВНЗ, не бояться, та відкрито голосують за вотум недовіри ректору, це перемога.

Думаю, Андрущенку В.П. варто звернути увагу на настрої студентства та нарешті дати відповідь на питання, що в центральному корпусі університету робить ресторан «Старе Місто» з мільйонним боргом, та чому приватний ВНЗ його доньки «Інститут екології, економіки і права» платить копійки за оренду в приміщеннях університету Драгоманова, в той час як викладачам та іншим співробітникам розповідають байки, що немає коштів та врізають надбавки і так, до не дуже великого окладу.

І наостанок, я не здивуюсь, якщо завтра зранку, частина з нас буде відрахована. Але життя йде вперед, і творити майбутнє будемо саме ми, а не хтось інший.

Пам'ятаймо одне, самодостатню людину НЕ МОЖЛИВО знищити, і це ключове.

Дякую, що дочитали до кінця

Оригинал