Osvita.ua Блоги Владимир Белый: учителя - конкурс - индикаторы
Владимир Белый: учителя - конкурс - индикаторы

Речь о потенциально актуальном конкурсе на должности учителей в новых трехлетних лицеях

Владимир Белый: учителя - конкурс - индикаторы

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей. Херсона.

Тут зараз мова про потенційно актуальний конкурс на посади вчителів до новоякісних трирічних ліцеїв академічного спрямування, які мають запрацювати як окрема ланка загальної середньої освіти.

Нагадаю про сутність ідеї, котра викладена ось тут і яка полягає у запроваджені незалежного (не тільки від місцевих начальників, а й від директора самого закладу) відкритого конкурсу. У форматі вільного доступу до ознайомлення з електронними файлами про учасників на сайті місцевого органу влади.

При цьому НЕ МОВА про той конкурс, на якому спочатку будуть обрані директори академічних ліцеїв, а потім вони, мовляв, будуть формувати «свою» педагогічну «команду». НІ і ЩЕ РАЗ НІ! Конкурс ДИРЕКТОРІВ - ОКРЕМО, а конкурс ВЧИТЕЛІВ – ОКРЕМО. Тільки так і директори отримають кращих з тих, хто до цього ліцею побажає і новий колектив отримає кращого директора з числа відповідних претендентів.

Чому так вже й кращих та кращого?

А тому, що відкритий, у електронному форматі конкурс, має полягати не у голосуванні «комісією» за того чи іншого кандидата, а у тім, щоб комісія від місцевої влади та громадських представників її громади об’єктивно та відкрито зафіксувала місце кожного претендента у залежності від наявної у нього СУМИ БАЛІВ, яку він отримав у розрізі цифрових показників тих професійних індикаторів, котрі є важливими для відповідної кадрової потреби кожного типу академічного ліцею.

Це на ПЕРШОМУ етапі. А на ДРУГОМУ, заключному, - письмове тестування у незалежному форматі здійснення та оцінювання.

До речі, цінність такої кадрової політики можна адекватно сприймати лише за тієї умови, що як окрема особа, так і товариство, попри нашу звичку до тіньових «договорняків», має відкриту волю, порядність та чесність визнати, що сподівання на тотальну об’єктивність та непідкупність не можуть поєднуватися з деякими виключеннями для мене чи нас «особливих». Тут АБО – АБО.

В усіх країнах, де люди є справді соціально захищеними діють саме такі суб’єктивно незалежні процедури отримання посад чи доступу до тієї чи іншої суспільної форми самореалізації. Жодні «договорняки» не визнаються допустимими. Як тільки громада дізнається, навіть, лише про підозру до тіньових оборудок у посадовця (вчителя у тому числі) один вихід – відставка. Це у кращому для неї випадку. При цьому нікому нічого не потрібно доказувати, бо одна лише втрата довіри апріорі означає неможливість працювати не тільки на владних, політичних посадах, а й бути вчителем чи лікарем.

Саме такий суспільний договір є основою того, що за кордоном в учнів /студентів апріорі відсутня надія на списування чи тому подібні «пустощі» у ході навчання. Нам пора відверто визнати, що без подібного ставлення учнів/студентів до навчання за будь-яких талановитих педагогів як таких справжньої якісної освіти не буває. Наші КВК-ашні жарти про списування є абсолютно не цікавими для іноземців, бо вони є прямими індикаторами непорядності людини, якою притомні люди не хизуються.

Які ж індикатори варто взяти у розрахунок підсумкового конкурсного балу (перший етап) на вчительську посаду у академічному ліцеї для старшокласників?

Бачаться доречними наступні:

  • формальна професійна педагогічна і профільна освіта;
  • формальна атестаційна категорія;
  • наявне звання з числа профільно-професійного;
  • наявність науковий ступінь/звання;
  • загальний стаж практичної роботи з учнями закладів загальної середньої освіти;
  • стаж роботи з учнями старших класів;
  • загальна кількість годин роботи по предмету у старших класах;
  • середньорічна кількість годин роботи по предмету у старших класах за останні п’ять років;
  • кількість років участі у роботі з іншими вчителями на посадах заступника директора з НВР чи НР, методиста методкабінету, керівника шкільного методоб’єднання вчителів чи лектора у закладах системи ІППО;
  • кількість випадків залучення до роботи комісії з перевірки робіт учнів на предметній олімпіаді;
  • кількість підготовлених школярів-призерів всесвітньої олімпіади;
  • кількість підготовлених школярів-призерів заключного етапу всеукраїнської олімпіади, конкурсу МАН (нижчі рівні не має сенсу брати як такі, що втратили довіру у суспільстві, так у багатьох випадках ті «призери», які «отримують» І-і та ІІ-і дипломи обласної олімпіадами категорично відмовляються їхати на заключний етап);
  • інше.

Конкурсна комісія має розробити бальну шкалу, яка адекватно до місця предмету у навчальному плані ліцею відображатиме рівень впливу кожного індикатора. При цьому є доречним щодо деяких з них встановити внутрішні коефіцієнти значимості у тому чи іншому діапазоні/сегменті. Наприклад, щодо стажу найменші коефіцієнти ставити для початківців, дещо вищі для пенсіонерів, а найвищі для вчителів з середнім рівнем стажу. Або передбачити різні коефіцієнти для тих вчителів, котрі окрім роботи зі старшокласниками ще й займають посади керівників чи координаторів вчителів. Чи, наприклад, встановити різні коефіцієнти для призерів предметних олімпіад та конкурсів МАН тощо.

ДРУГИЙ етап, звісно, має представляти свою специфіку і рівень значимості для інтегрального конкурсного балу претендента на посаду.

Оригинал

Освіта.ua
27.01.2016

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!