Osvita.ua Блоги Владимир Белый: трехлетняя старшая школа и новые кадры
 Владимир Белый: трехлетняя старшая школа и новые кадры

Трехлетнее профильное образование старшеклассников, как отдельное звено системы среднего образования

Владимир Белый: трехлетняя старшая школа и новые кадры

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Коли відбувається комунікація активної громадськості з владою, то позиція влади виглядає так: ми щось таке знаємо, і це знання нас змушує діяти саме так, а ви це щось таке не знаєте, тому говорите всілякі дурниці і пропонуєте неадекватні речі.

Сергій Дацюк,«Напередодні ультиматуму або Велика українська таємниця».

Мова не просто про національні кадрові можливості для запровадження трирічної профільної академічної/професійної освіти старшокласників як окремої ланки системи загальної середньої освіти. Пост про відповідь на проблему визначення моменту реального початку реформування цього сегменту у часовому вимірі.

Чи маємо підстави для того, щоб у процесі проектування нового ось це: «Якщо захотіти, то 12-річну школу можна запровадити і з вересня 2016-го» (Лілія Гриневич, ukrinform.ua) замість сарказму сприймати як акцент про втрачені за чверть століття новітньої історії України можливості? ТАК, маємо.

ПО-ПЕРШЕ, Україна з тих дещо більше 400 000 вчителів, що працюють у системі зараз, має достатню кількість вчителів високої кваліфікації, потенційно ПОВНІСТЮ готових працювати за програмами поглибленого вивчення профільних дисциплін у ліцеях академічного спрямування. Щодо професійних ліцеїв та коледжів, то їхні потенційні і висококваліфіковані кадри зараз ледь животіють у тих мало спроможних до надання якісної вищої освіти ВНЗ, єдиною історичною перспективою яких лишається їхнє закриття. До речі, як і їхня матеріальна база як основа для новітніх закладів системи ПТО, бо більшість старих занепали фізично.

При цьому щодо суто шкільного сегменту академічного спрямування маємо всі підстави взяти як базові наступні індикатори:

  • за результатами ЗНО (основна школа) 50% випускників 9-го класу вступатимуть до академічних ліцеїв (АЛ);
  • попри тому, що навчальні плани нових АЛ матимуть як мінімум удвічі менше предметів, тижневе навантаження у їхніх ліцеїстів залишиться як і раніше (34 – 38 годин);
  • обсяги навчального навантаження старшої школи відносно загальношкільних складуть: 3:12=1/4. Так як половина старшокласників піде у сегмент професійної середньої освіти, то для академічного ліцейського сегменту залишиться 1/8 кадрової потреби.
  • наразі приблизно маємо: 400 000 вчителів : 8 = 50 000 вчителів потрібних для сегменту АЛ. Якщо працюватимуть не більше ніж на ставку. Так як з них лише половина має працювати у сегменті поглибленого вивчення профільних дисциплін, то потреба у вчителях ВИСОКОЇ професійної кваліфікації на всю Україну складає приблизно 25 000 ставок;
  • українські вчителі високої кваліфікації зазвичай завжди працюють понад ставку, а тому ця загальна потреба знижується приблизно до 20 тисяч вчителів, тобто у середньому не більше двох (!!!) людей зі школи (в Україні десь 17 000 шкіл середнього розміру).

ВИСНОВОК ПЕРШИЙ.

Розмови про брак в Україні професійних кадрів необхідних для академічної профільної освіти старшокласників якості не відповідають дійсності. У нас багато вчителів, ЗНАЙ ІНОЗЕМНІ МОВИ, здатні стати педагогічними лідерами у ліцеях розвинених країн світу. Знаю з власного досвіду та досвіду багатьох знайомих. Звісно, це якщо ми адекватно оцінюємо ту реальність, за якої поглиблене вивчення основ наук як таке (математика, фізика, біологія, хімія, географія тощо) скрізь є, як-то кажуть і в Африці та Америці, давно таким, що як кажуть «устаканилося» і українці у цім ніколи не пасли і не будуть пасти задніх, хай як там працюють наші окремі університети та заклади ІППО. У нас тільки й проблеми, що багато з наших практикуючих вчителів до програм поглибленого вивчення й не приступали. АЛЕ Ж ДАЛЕКО НЕ ВСІ!

ПО-ДРУГЕ, той факт, що багато вчителі працюють за застарілими радянськими методичними моделями зовсім не означає брак у країні педагогів, котрі самостійно перейшли на інноваційні методи роботи з тими дітьми, котрі спроможні до освоєння предметів на рівні програм поглибленого вивчення. У цьому контексті бачення про неможливість системного введення національної мережі АЛ допоки, мовляв, університети не підготують «нові педкадри» також не відповідає дійсності.

Тим більше, що за умов збереження старої практики подвійного негативного відбору, що супроводжує діяльність наших педагогічних університетів та факультетів класичних університетів та система працевлаштування, вірогідність дочекатися новоякісного рівня методичної вправності випускників «нової хвилі» є вкрай низькою. Хоча б з тієї причини, що СПРАВЖНЯ методична вправність є прямою функцією від практичного досвіду роботи індивіду, якого ніякі формальні університетські заняття не зможуть забезпечити.

ВИСНОВОК ДРУГИЙ.

Як з точки зору предметно-програмної, так і методичної потреби у новітній БАЗІ ПЕДКАДРІВ для новостворюваних АЛ у нас НЕ МАЄ НІЯКОЇ ПОТРЕБИ чекати сьогодні того завтра чи післязавтра, яке якби тільки й зможе започаткувати реальні реформування старшої школи на сучасний лад.

Отже, ЯК практично забезпечити нові АЛ кадрами?

А всього то і потрібно, що формування нової мережі АЛ паралельно поєднати з оголошенням про КОНКУРСНИЙ відкритий набір до них вчителів. Бажаючих буде більш ніж очікувано!

УВАГА! При цьому НЕ МОВА про той конкурс, на якому спочатку будуть обрані директори АЛ, а потім вони, мовляв дайош автономію будуть підбирати колектив.

НІ і ЩЕ РАЗ НІ!

Конкурс ДИРЕКТОРІВ — ОКРЕМО, а конкурс ВЧИТЕЛІВ – ОКРЕМО. Так і директори отримають кращих з тих, хто до цього ліцею побажав і новий колектив отримає кращого директора з числа відповідних претендентів.

Чому так вже й кращих та кращого? А тому, що відкритий, у електронному форматі конкурс, має полягати не у голосуванні «комісією», а у юридично перевіреному визначенні місця кожного претендента у залежності від наявної СУМИ БАЛІВ, отриманої у розрізі визначених цифрових показників тих професійних індикаторів, котрі є важливими для відповідної кадрової потреби кожного типу АЛ. На першому етапі. А на другому, заключному, - письмове тестування у незалежному форматі здійснення та оцінювання.

САМОАНАЛІЗ

Хто буде боротися проти таких проектних задумів?

Та майже всі. Хіба окрім колективів тих ліцеїв при ВНЗ, що відкрилися у 90-х як заклади виключно для старшокласників. Протидіяти будуть, у першу чергу, імениті директори тих, зверніть увагу, комунальних столичних ліцеїв, котрі працюють у складі 1 – 11-х класів і які за рахунок іміджу звикли до значних батьківських внесків. Також не менше їхнього, буде проти колектив фізмат ліцею університету 

ім.. Т.Г. Шевченко, який не уявляє собі як це жити без спецстатусу особливого фінансування напряму з КМ.

І багато інших, бо ж «… як ми «своїх» дітей будемо віддавати у чужі руки?»

Хто є і буде ЗА?

Батьки та учні-старшокласники, котрі розуміють значення якісної освіти для свого майбутнього. Навіть попри наявні зараз негаразди у системі суспільно-державної самоорганізації української нації. Бо живуть з перспективним проектуванням у розумі та душі.

А влада? А дивімося епіграф та аналітику від Сергія Дацюка.

Оригинал

Освіта.ua
25.01.2016

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!